Наразі розміщення вивісок регулюються “Правилами розміщення зовнішньої реклами у місті Тернополі”, а також рішенням виконкому “Про затвердження зразків зовнішніх рекламних засобів в м. Тернополі”. До того ж, передбачена процедура погодження зовнішнього вигляду вивісок Управлінням містобудування, архітектури та кадастру. В ході публічної консультації рекламісти та представники бізнесу зазначили, що не були знайомі з документами, які регулюють розміщення вивісок, а також висловили своє незадоволення тим, що представники влади не консультувались з ними щодо питань вивісок раніше. Учасники заходу зайняли позицію, що необхідно розробити нові, чіткі, прозорі правила розміщення вивісок, тому що існуючі документи не здатні в повній мірі врегулювати існуючу проблему.
“Законодавство сьогодні є недосконалим, і ми повинні це визнати. Протягом двох останніх років на території України йде мова про створення нового Закону України “Про рекламу”. Він розроблений, поданий на розгляд Верховної ради і мав 1 березня бути затверджений на черговій сесії, але, на жаль, це питання зняли з порядку денного. В Києві вже існує концепція розміщення вивісок на основі нового, поки що не ухваленого закону, але сказати, що вона є законною, на жаль, не можемо. Тому головна проблема сьогодні – невідповідність законодавчих актів”, – пояснив Юрій Дейнека, начальник Управління стратегічного розвитку Тернопільської міської ради. Також він вбачає проблему в тому, що бізнес не ознайомлений з регуляторними актами щодо вивісок.
Головний спеціаліст відділу містобудівного планування управління містобудування та архітектури зауважив, що певні кроки щодо внормування вивісок вже зроблені: “Рішенням виконавчого комітету №541 від 1 липня 2015 р. були затверджені зразки розміщення вивісок у Тернополі, ми брали до уваги досвід Львівської міської ради. Основна проблема в тому, що вивіски самовільно вішають. Треба зробити так, щоб перед розміщенням їх погоджували з Управлінням архітектури”.
Вадим Захарчук, начальник служби містобудівного кадастру, додав: “На сесії міської ради було поставлене питання, що в центральній частині міста хаос. Власне, тому було прийнято рішення виконкому №541. Там є взірці рекламних засобів, а також приклади того, як не можна розміщувати їх. Взагалі ідеально було б розробити всі паспорти фасадів, наперед показавши, де мають бути вивіски”.
“Встановлюються вивіски хаотично, є затверджені взірці з 2015 року, але підприємці їх не дотримуються”, – пояснив Руслан Дацюк, головний спеціаліст відділу містобудівного планування. За його словами, минулого року не було виписано жодного штрафу підприємцям за самовільно встановлені вивіски, або за ті, які не відповідають вимогам ради.
Підприємці вбачають вирішення проблеми в створенні брендбуку, де має чітко регулюватись візуальний вигляд міста.
“Варто започаткувати брендбук міста, в якому показати концепцію розвитку Тернополя. Якщо ми говоримо, що хочемо підвищити попит серед туристів, то має бути збережена історична частина міста, і вона має відповідати певним класичним правилам. Можемо взяти досвід інших міст чи країн. На сьогоднішній день правила існують, однак не виконуються, і це варто виправляти”, – зазначив Тарас Ковальчук, директор туристично–інформаційного центру Тернополя та підприємець.
Активісти підтримали позицію бізнесу, щодо необхідності розробки чітких і прозорих правил розміщення вивісок:
“Проблема в тому, що це рішення виконкому №541 носить рекомендаційний характер. І підприємці, які не дотримались цих рекомендаційних норм, жодної відповідальності не несуть. Є рекомендації, що так – можна вчиняти, а так – не варто. Але якщо підприємець зробить, як вважає за потрібне, його ніхто не зможе змусити змінити вивіску. Немає рішення сесії міської ради, де затверджений документ, який чітко регулює порядок розміщення вивісок, їх розміри, форму тощо. Прийнято рішення про “Сбербанк Росії”, де на всіх вивісках має бути написано “Сбербанк”, а вивіски “Росії” – треба заборонити, тож підприємці звідусіль неправильні вивіски замінили. Так само можна прийняти рішення і на рахунок усіх інших вивісок, які знаходяться на історичних будинках. Це може бути документ, як брендбук, згідно з яким вивіски мають бути такі, а не інакші”, – наголосив Василь Томчишин, співголова ради коаліції ГО “Тернопільський центр реформ”
Частина учасників консультації висловили позицію проти погодження вивісок, бо вважають ці дії незаконними:
“Бізнес в Україні відкривається за 5 днів, а процедура погодження вивіски триває місяць, тому вона недоцільна. Вивіски мають бути регульовані правилами благоустрою, тільки вони підпадають під КУпАП, тільки на них є законний штраф, тоді це буде в правому полі”, – зауважила Катерина Кондратюк, підприємиця, представниця ГО “Рада бізнесу Тернопілля”.
“Вивіска має відповідати вимогам брендбуку. Якщо не відповідає, то муніципальна поліція чи Управління архітектури розглядають такі випадки, дають час на демонтаж чи зміну вивіски для того, аби вона відповідала нормам. За цих умов встановлення вивісок може бути без погодження”, – додав Тарас Ковальчук.
“Важливо зробити так, щоб нові правила виконувались. І я вважаю, що при розробці нових правил мають бути залучені архітектори, рекламісти, бізнес та інші заінтересовані сторони. Звичайно, рекламіст хоче, щоб вона працювала, а управління архітектури міста – щоб все це виглядало гармонійно. Тому важливо зайти консенсус, особливо щодо історичної частини міста”, – зазначив Микола Чайковський, рекламіст.
Всі учасники консультацій зазначали, що важливу роль в питанні врегулювання вивісок відіграє бізнес, особливо рівень його соціальної відповідальності:
“Ми маємо почати домовлятись. Маємо донести до людей, що є соціально відповідальний бізнес, який змінює вивіску не під тиском штрафу. Тож треба його заохочувати, можливо надавати преференції”, – сказав Тарас Ковальчук.
Степан Семенів, директор мережі друку “Паперівка”, вважає, що гарна й акуратна вивіска має значні переваги не тільки для міста, а й для підприємців: “Яскравим прикладом зміни вивісок є магазин “КТС” на Сагайдачного. Не так давно він був заклеєний рекламою, а сьогодні має гарну, сучасну, світлову вивіску. Зняли банери, відкрили вікна – їх продажі збільшились вдвічі. Питання до бізнесу, для чого місто захаращувати рекламою, якщо вона не приносить користі? Треба прийняти єдині для всіх правила щодо розміщення вивісок”.
Назар Зелінка, депутат міської ради, зауважив: “Орган місцевого самоврядування має право впроваджувати деякі регуляторні речі. У нас є комплексний документ – це є Правила благоустрою міста, де чітко вказано, як, де і що має бути у сфері благоустрою. Цим документом ми можемо врегулювати вивіски. Але дуже важливо, щоб ці правила були однакові для всіх, і це має бути принципова позиція виконавчих органів влади, міської ради та правоохоронних органів. Якщо ми разом приймемо ці правила і домовимось про їх виконання, то з часом врегулюємо будь-який супротив. Тому, погодження вивісок не варто започатковувати, але чіткі, дуже доступні правила з широкою інформаційною кампанією варто запустити. Важливо розробити сучасний брендбук і нові правила, прийняти їх на сесії чи на виконкомі, донести до загалу. Наголошую, що до цього мають бути долучені всі: влада. громадськість, архітектори, рекламісти, бізнес”.
Для гармонізації нормативно-правової бази активісти запропонували створити робочу групу, яка напрацювала б нові правила:
“Є правила благоустрою, за недотримання яких на підприємців може бути накладений незначний штраф. Якщо наявні документи не можуть врегулювати порядку встановлення вивісок, то ці норми можна вписати в Правила благоустрою. Можна створити розділ про вивіски та зовнішню рекламу в центральній частині міста, чітко вписати перелік вулиць історичної частини міста, перелік будинків і нові правила в форматі брендбуку. Також треба прописати параметри вивісок і відповідні санкції за недотримання правил. Давайте розробимо проект рішення на основі положень інших міст, але врахуємо специфіку і проблематику Тернополя, а також сформуємо робочу групу, яка напрацює нові правила”, – зазначив Василь Томчишин, співголова ради коаліції ГО “Тернопільський центр реформ”.
Влада готова піти назустріч бізнес-спільнотам і дати достатньо часу для зміни вивісок у відповідності до нових правил.
“Звичайно, кожна вивіска коштує великих грошей, тому я вважаю, що ми повинні прийняти чіткі правила для цього ринку, довести підприємців до відома і дати певний період часу підприємцям, до прикладу, півроку, на зміну вивісок відповідно до правил, які будуть прийняті. Київ і інші міста в цьому плані пішли вперед: вони хвалили Правила розміщення вивісок, де чітко розписали, як має виглядати вивіска, якої вона має бути площі, кольорової гами, порядок демонтажу, порядок погодження, відмови тощо”, – додав Юрій Дейнека.
Всі заінтересовані сторони розуміють, що ціною невирішення проблеми є зниження туристичної привабливості міста.
“Тема вивісок стосується не лише жителів Тернополя – вона також впливає на туристичний потенціал. Для вдалого врегулювання проблеми та розробки правил, влада міста повинна залучити всі заінтересовані сторони до робочої групи. Щоб забезпечити їх виконання, також важливо знайти спільне рішення з вироблення законних механізмів впливу на бізнес”, – зазначила Марія Іщенко, заступниця голови ГО “Центр громадського моніторингу та аналітики”.
Серед результатів публічної консультації – актуалізація проблеми щодо перенасичення будівель міста хаотично розміщеними вивісками та окреслення спільного плану дій учасниками заходу. Найближчим часом міською радою буде створена робоча група, до якої ввійдуть усі заінтересовані сторони, які розроблять нові правила розміщення вивісок у Тернополі. До слова, вирішення проблеми з вивісками є одним з пунктів “Дорожньої карти реформ”, що втілюється Коаліцією ГО “Тернопільський Центр Реформ”, а експерти Коаліції також увійдуть до робочої групи.
“Громадська організація “Центр UA” і надалі буде проводити публічні консультації щодо актуальних проблем міста з залученням усіх заінтересованих сторін. Цей формат дає представникам органу прийняття рішень можливість отримати позиції всіх груп інтересів щодо конкретних альтернатив рішень до моменту втілення нової політики та оцінити ризики від їх впровадження. Також практика проведення публічних консультацій із заінтересованими сторонами сприятиме підвищенню якості рішення”, – підсумувала Юлія Ковальчук, координаторка ГО “Центр UA” у Тернопільській області.
