Про це в четвер, 30 серпня, повідомив помічник дружини співака.
Проблеми зі здоров’ям у співака почалися в 2001 році, а через 3 роки в нього виявили онкологічне захворювання, після чого йому зробили першу операцію, повідомляє 24 канал.
У липні 2018 року Йосип Кобзон був госпіталізований у стабільно важкому стані, тоді його підключили до апарату допоміжної вентиляції легень. 7 серпня його нібито виписали.
Фактично останні тижні Йосип Кобзон провів у лікарні. Він лежав у реанімаційному відділенні приватної клініки в центрі Москви. Лікарям спочатку вдалося стабілізувати стан співака, пише Telegram-канал Mash
“Однак два тижні тому його організм почав різко здавати. В останні дні його життя підтримували тільки апарати. Він був підключений до ШВЛ. Два дні тому Йосип Давидович впав у кому, з якої так і не вийшов. Він помер сьогодні вранці”, – розповіли журналісти.
Нагадаємо, 30 серпня на 81 році пішов з життя радянський співак Йосип Кобзон. Україна позбавила народного артиста Росії Йосипа Кобзона державних нагород і заблокувала його активи. Про це йдеться в указі президента України №126/2018.
Раніше російського артиста і депутата Державної думи від “Єдиної Росії” Йосипа Кобзона позбавили звання почесного громадянина міста Слов’янськ Донецької області. Кобзон неодноразово відвідував підконтрольні бойовикам міста Донецьк і Луганськ з концертами, також заявляючи про підтримку членів незаконних збройних формувань на Донбасі.
Ватажки бойовиків нагородили Кобзона знаками “За заслуги перед “ДНР/ЛНР”. Міністерство культури України внесло артиста до списку осіб, що загрожують національній безпеці країни. Кобзону заборонений в’їзд на територію України, країн ЄС та США
У своєму заповіті Кобзон просив поховати його поруч з мамою Ідою Ісаївною на Востряковському кладовищі. Там він викупив ділянку, пишуть “Дни.ру”. Швидше за все, співака поховають 2 вересня, повідомила голова Комітету Держдуми з культури Олена Ямпольська.
Хто такий Йосип Кобзон?
Радянський і російський співак, народний артист СРСР, російський політик і депутат Держдуми. Народився у Донецькій області 11 вересня 1937 року. У 1990 році Кобзон став депутатом Верховної ради СРСР. З 1997 року він був депутатом Держдуми. З 2011 року обіймав посаду першого заступника голови думського комітету з культури. Активно підтримував загарбницьку політику Путіна щодо України. Зокрема, неодноразово відвідував окупований Крим, а згодом і Донецьк з Луганськом.
Мама артиста з’явилася на світ в Подільській губернії і рано залишилася без батька, дівчинці довелося з тринадцяти років заробляти на життя вирощуванням тютюну. Після вона працювала на деревообробній фабриці, а в 22-річному віці вступила у ВКП(б). У 1930 році вона стала народним суддею. Сам Йосип Давидович Кобзон багато раз зізнавався, що мати відіграла в його житті ключову роль і була його моральним орієнтиром.
Перед Великою Вітчизняною Кобзони переїхали до Львова. Тобто, якщо вдуматись, вже тоді його батьки підтримували загарбницьку політику совєтів щодо Західної України. Тому дивуватись тому, що Кобзон на старості підтримав сєпарів на Донбасі – не має сенсу.
Глава сімейства пішов на фронт політруком, мама ж з трьома дітьми, братом-інвалідом і бабусею евакуювалася в Узбекистан. Сім’я без батька оселилася під Ташкентом у місті Янгіюль.
В 1943 році батька Кобзона контузило, і після лікування його комісували з армії. Правда, до рідних він не повернувся. Давид зустрів іншу жінку, одружився і оселився в Москві.
У 1944 році Йосип Кобзон з родиною повернувся на Україну і оселився в місті Краматорськ. Тут же він пішов у перший клас. Через два роки мама вдруге вийшла заміж, її чоловіком став колишній фронтовик по імені Михайло Раппопорт. Окрім двох рідних братів і сестер у Йосипа з’явилося два зведених брата.
В кінці 40-х років Кобзони переїхали до Дніпропетровська. До 1957 року сім’я винаймала кімнату у полковника у відставці в будинку на вулиці Димитрова. У будинковій книзі так і залишилася запис прізвища Йосипа через букву «п»: Копзон. Буква «б» встала на своє місце лише коли артист отримував паспорт.
Восьмий клас школи №48 Йосип Кобзон закінчив з відзнакою, після чого вступив у Дніпропетровський гірничий технікум. І там же, на сцені навчального закладу, вперше випробував свій баритон. Він співав у дуеті з першим чемпіоном Української РСР, майбутнім майстром спорту з бадмінтону Борисом Баршаком. А в технікумі майбутній артист захопився боксом, навіть виграв першість міста серед юнаків і чемпіонат України. Однак після першого ж нокауту пішов зі спорту. Під час навчання Кобзон отримував величезну, в той час, стипендію, 180 рублів. При цьому навчався на тверду четвірку. Як ви думаєте, чому? Кому держоргани допомагали?
Йосип Кобзон закінчив клас вокалу в Державному музично-педагогічному інституті імені Гнесіних.
У 1956 році Йосипа Кобзона призвали в армію. До 1959 року він значився в ансамблі пісні і танцю Закавказького військового округу. Після звільнення його вчителем співу став Леонід Терещенко, який керував хором Дніпропетровського палацу студентів. Він готував Кобзона до іспитів в Одеську консерваторію.
«Ми займалися індивідуальною програмою, ми займалися після хорових. Я входжу, а учень стоїть біля мого друга Віктора Фальківського на сцені, співає пісню, причому страшенно напружує горло! Він намагається належним чином звучати на тлі естрадної «міді»! Кажу: «Голос посадиш, горлань на здоров’я». Не можна ж надриватися, поки остаточно не поставить вокал, а він звучав краще з кожним днем. Тоді він перестав співати естраду», — згадував Терещенко
Терещенко влаштував свого учня протирати спиртом протигази з бомбосховище хіміко-технологічного інституту на оклад в 50 рублів. Там майбутній артист працював до від’їзду в Москву.
З 1959 року і до 1962 Йосип Давидович був солістом Всесоюзного радіо, а далі і до 1989 року – соліст Москонцерту.
У радянський час Кобзон співав так звані патріотичні, прославлячі загарбницьку комуняцьку владу пісні. Популярність прийшла після виходу в ефір пісні «А у нас у дворі» Аркадія Островського.
У 60 — роках у Кобзона вже сформувалася виконавська манера – це поєднання техніки бельканто і невимушеності, увагу до слова і поетичної інтонації. У 1964 році Йосип стає лауреатом Всеросійського конкурсу артистів естради, а так само лауреатом конкурсу в польському Сопоті. У тому ж році співак став «Заслуженим артистом Чечено-Інгушської АРСР»
В наступному році Йосип брав участь у міжнародному конкурсі «Дружба». Він проходив у шести соцкраїнах. Кобзон завоював перше місце в Будапешті, Берліні та Варшаві.
З 1971 року артист почав виходить щорічно у фінал «Пісні року», з 1973 року він зрозумів як пропхатися до корита і став членом КПРС, а в 1986 йому дали звання «Народного артиста СРСР».
В 1984 році Йосип Кобзон став викладати естрадний вокал в інституті імені Гнесіних. Його випускники – така ж сепаратюга як і він Валерія, Валентина Легкоступова, Ірина Отієва.
Починав кар’єру Йосип Кобзон разом з Віктором Кохно, дует співав ліричні пісні Аркадія Островського. Композитор, часто сам акомпанував артистам на акордеоні. Після смерті Островського 1968 року Кобзон почав сольну кар’єру. Самий перший фестиваль «Пісня року» в 1971 році як раз відкрився піснею Йосипа Кобзона «Балада про фарби». Знав чувак як обслуговувати владу…
У 60-70-ті роки артист відвідав з концертами ударні комсомольські будови, боровся за так званий комуняцький мир у всьому світі, входив до складу делегацій, які відвідували різні країни з так званими дружніми візитами. У 80-ті він виступав для загарбницьких радянських військ в Афганістані.
Знаково, що із 1995 року і по сьогоднішній день Кобзону заборонений в’їзд в США. Його вважали причетним до російського криміналу.
Кобзон був депутатом Держдуми Росії від пропутінської партії «Єдина Росія», він же член правління Федерації єврейський громад країни, а так само член президії загальноросійської громадської організації «Ліга здоров’я нації». Співак був близьким другом колишнього мера Москви Юрія Лужкова.
У 2005 році Йосип Кобзон пережив складну операцію з видалення пухлини. Її проводили в одній з клінік Німеччини. Втім, втручання хірургів різко послабило імунітет артиста, в результаті чого утворився тромб у легеневих судинах, з’явилося запалення легенів і тканин у нирках.
Проте, він впоратися з недугою. Вже через п’ять днів після операції Кобзон приїхав в Юрмалу і заспівав на сцені нібито «вживу».
З 1965 по 1967 рік Йосип Кобзон був одружений на співачці Вероніці Круглової. У 1967 році артист одружився на актрисі Людмилі Гурченко. Шлюб проіснував чотири роки. Після розлучення Гурченко з ним не заговорила жодного разу.
Третьою дружиною співака стала Нінель Дризіна. У Кобзона двоє дітей – Андрій Кобзон і Наталія Раппопорт, а так само п’ять онучок і двоє онуків, які, можливо, з часом зрозуміють яку ганебну місію виконував їхній дід.
