“Важка депресія почалася раптово десь за 5 днів до клініки. Пригнічення шалене: суїцидальні поклики (до ствола у роті й знятого запобіжника), раптові зміни настрою з депресивної апатії до короткочасних навал дикої люті (а ствол поряд…), неадекватне сприйняття подій і розмов, ухвалення рішень, безсоння, нічні циклічні кошмари. Жах”, - так описував Андрій свої відчуття під час коронавірусу на сторінці в соцмережі.
Його знання про вірус більші, аніж у пересічного громадянина – Андрій лікар. До того, як захворів сам, неодноразово стикався з хворобою як фахівець.
Андрій лише тод зрозумів, що зміна психологічного стану не випадковість, коли йому підтвердили ковід.
“Люди не звертають на це увагу. А ці симптоми варті більшої уваги, аніж зникнення смаку і нюху”, – додає він.
Учені з’ясували, що ознаки тривоги, депресії або безсоння спостерігаються у кожної п’ятої людини, яка перехворіла на коронавірус.
Фахівці припускають, що наслідки пандемії для психічного здоров’я триватимуть набагато довше, ніж для фізичного.
”У груди як сокира залетіла”
Юрій навіть ворогові не побажає відчути те, через що довелося пройти йому.
”Захворів, втратив смак, єдиний раз була температура 37,4. Посидів вдома. Вийшов на роботу, тиждень попрацював. Одного вечора просто прийшов додому, сів і зненацька в груди як сокира залетіла”, – розповідає Юрій про початок своїх проблем.
”Я сиджу і не розумію, що зі мною відбувається: руки трясуться, всередині незрозуміла тривога, течуть сльози. Що зі мною сталося?” – йому і досі про це нелегко згадувати.
Юрій замкнувся в собі та втратив до всього інтерес. Не хотів ні їсти, ні пити, п’ять діб не спав – лише відкривав і заплющував очі.
“Я закутувався в покривало і лежав. Не хотілося жити. Ще й наклалися сімейні проблеми. За тиждень часу я схуд на 9 кг, почав заїкатися. Я став агресивним, злився навіть на собаку. Як сірник – у будь-який момент готовий був спалахнути”, – описує свій стан чоловік.
Першу психологічну підтримку для Юрія знайшла дружина. Але вона йому не підійшла, бо ще більше розворушила наявні внутрішні суперечності.
”Тоді знайомі порекомендували лікаря, який виписав заспокійливі. Також я знайшов психотерапевта, — каже Юрій. – “Вони мені допомогли, але тривожність ще повністю не відпустила”.
Юрій визнає, що його психологічне здоров’я відновлюватиметься ще дуже довго. Але бажання підтримати людей зі схожими симптомами дало йому сили про це розповісти.
Дати собі час
Каті знайомі описані відчуття – ковід плавно перейшов у апатію.
”Вірус вразив мене у слабке місце. На той момент у мене був психологічно важкий період. Під час самої хвороби я відчувала фізичну слабкість, а після — сильну апатію. Ти не здатен нічого зробити. І немає сил себе змусити”, – розповідає свою історію постковідного стану Катя.
”Ця апатія зберігається місяцями. Немає енергії навіть на спілкування з людьми. Хочеться спати – лягаю і не можу заснути”.
Раніше Катя любила кататися на велосипеді і регулярно займалася з тренером, але місяці після хвороби навіть думки про фізичні вправи припустити не могла.
Вона звернулася до спеціаліста. “Психолог не допомагає миттєво. Не дає ліки і не каже, що робити. Але я знаю, що у мене є людина, якій я можу виговоритися”, – розповідає дівчина.
”Я ще досі це переживаю. Сама собі кажу: дай собі час і не картай себе. Це справді дуже незручне відчуття. Це не через лінь і не через те, що ви погані. Просто дайте собі час нічого не робити”, – радить вона людям, які переживають подібне.
”У мене також був страх: чи повернуся я колись до себе самої. Але треба вірити, що воно пройде і все буде добре”, – додає Катя.
Пандемія психічного здоров’я
Про те, що коронавірус може викликати психологічні проблеми навіть після одужання, йдеться у багатьох наукових дослідженнях.
У деяких з них йдеться про те, що до 80% людей не можуть позбутися симптомів COVID-19 протягом декількох місяців. Науковці назвали це явище постковідним синдромом або тривалим ковідом.
”Для України постковідний синдром – явище нове, оскільки масова захворюваність коронавірусною інфекцією почалася лише з вересня. Однак в країнах, які зіткнулися з першою хвилею епідемії минулої весни, ще з того часу фіксують і аналізують випадки цього синдрому”, – переконана Світлана Куніцина, лікарка-інфекціоністка.
За її словами, відсоток людей з постковідним синдромом варіює залежно від вікової групи: якщо людина старшого віку і має хронічні захворювання, тоді ризик постковідної симптоматики збільшується.
За результатами соціологічного дослідження групи “Рейтинг”, українці, які вважають, що вже перехворіли, мають вищий рівень негативних емоційних станів. Йдеться про втому, розлади сну і тривогу.
Психологи припускають, що одним із наслідків пандемії коронавірусу для психіки стане обсесивно-компульсивний розлад та генералізований тривожний розлад.
Причиною розладу зазвичай стає поєднання генів і чинників навколишнього середовища, переконані канадські та британські учені.
Лікар-психіатр Тіна Берадзе відзначає, що серед постковідних симптомів спостерігають депресію середньої тяжкості, а у людей, які страждали підвищеною тривожністю, ці симптоми посилюються.
Ситуація складна настільки, що американські вчені попереджають про пандемію психічного здоров’я.
”Один з чинників – ми усі боїмося. У нас підвищений рівень тривоги. Навіть якщо ми вже про це не думаємо, начебто звикли до вірусу і до локдауну, все одно фон залишається”, – додає психотерапевтка.
Проблема у ситуації з коронавірусом у тому, що навіть у людей, у яких раніше не було ні тривожного розладу, ні депресії, ні схильності до депресивних розладів, на тлі хвороби ці симптоми з’являються.
Чоловіки чи жінки?
Іншою особливістю психологічних постковідних розладів є гендерна вибірка.
”Вважається, що тривожно-депресивні розлади частіше спостерігаються у жінок. На відміну від біполярного розладу, який частіше спостерігають у чоловіків. Так це було в доковідний час. Але коронавірусом частіше хворіють чоловіки, аніж жінки. І тут відбувається зміна – перехід. Ось така особливість”, – пояснює Тіна Берадзе.
У практиці психіатра Ростислава Гривула серед пацієнтів, які звернулися за допомогою у подоланні психологічних проблем внаслідок коронавірусу, також переважають чоловіки.
”Я спостерігаю дуже непомітний перехід стану хвороби на ковід у тривожно-депресивний стан. Тому що після середніх і важкого перебігу хвороби людина є ослаблена. Довго вся тривожна симптоматика списується на хворобу. У моїй практиці такі стани були в перші 2-3 тижні одужання від ковіду”, – розповідає психоаналітик.
За словами лікаря, такі пацієнти звертаються з різними страхами, тривожними станами, панічними атаками. І все це на тлі поганого настрою і втрати фізичної сили.
”За формування такої симптоматики відповідальні два компоненти: перший, психологічний, — це вплив факту небезпечної для життя хвороби. Наявність хвороби, яка загрожує життю, відбивається на психіці людей”, – пояснює Ростислав Гривул.
”Другий компонент – ураження судин головного мозку. Інфекція вражає не лише судини легень, але й мозку, таким чином порушується кровоплин. Відтак часто така симптоматика зумовлена дисфункціями після перенесеного ковіду”, – продовжує психіатр.
Разом ці два компоненти дають тривожно-депресивні симптоми.
Тривожний дзвіночок
Наталія Раїник на власному досвіді помітила, що на тлі вірусу людина виснажена і, відповідно, швидше стає роздратованою.
Вона психолог, тому знає, що люди не завжди розуміють, що у них щось не так з психічним здоров’ям.
”Визначальною особливістю психологічної проблеми є те, що починає страждати якась зі сфер життя, і це стає помітним”, – розповідає психологиня.
Наприклад, якщо людина не може дати раду з домашніми клопотами або на роботі накопичилася гора справ. Якщо це не вдається залагодити впродовж двох тижнів, то це є тривожним дзвіночком, що щось не так.
”Часто відсутність апетиту, поганий настрій чи зміну поведінки помічають близькі. Адже сама людина може бути некритичною до свого стану”, – пояснює психологиня.
”Людина настільки виснажена, що не може тішитися ні дітям, ні своїм звичним хобі, повністю втрачає здатність функціонувати на роботі, немає апетиту, не може автомобіль вести. У такому разі напевно є сенс звернутися до фахівця”, – додає Ростислав Гривул.
Психіатр погоджується, що першими починають піднімати тривогу родичі. При виявленні перелічених симптомів – варто звернутися до лікаря. “Першим з тим стикається переважно сімейний лікар. Він зможе дати загальні рекомендації, які допоможуть відновити сили після хвороби і за потреби скерувати до фахівця”, – додає Ростислав Гривул.
Культура звернення до психолога
Тіна Берадзе наголошує: тривожний розлад – це така ж хвороба, як і усі інші захворювання.
”Якщо ви перенесли ковід нормально, але залишилися ось такі симптоми, не залишайте їх без уваги. Ідіть до лікаря”, – наголошує психотерапевтка.
Не потрібно психологічні проблеми лікувати алкоголем, наголошує лікарка. “Він забирає тривогу на певний час і депресивні наслідки покращує. Але дорогою ціною”, – резюмує Тіна Берадзе.
За останні декілька років ставлення українців до психотерапії змінилося в кращу сторону, каже психолог Наталія Раїник. “У моїй практиці побільшало молодих людей 25+, які можуть собі дозволити”, – додає вона.
Водночас культура звернення до психолога в Україні ще не сформована.
“Якщо у людини є психологічні проблеми, але вона ще не готова йти до психолога, найважливіше – це не звинувачувати себе і не злитися на себе. Депресія це також хвороба. А почуття вини тут є руйнівним і поглиблює усі переживання”, – радить Наталія Раїник.
Важливою також є підтримка близьких. Доброзичливе ставлення до самого себе і доброзичливе ставлення оточення буде запорукою успіху на шляху до одужання, переконана психологиня.
Чи буде реабілітація?
Андрій, який стривожив своїх друзів та підписників постом про бажання застрелитися, пояснює, що свідомо описував зміни свого психічного стану під час ковіду.
”Головний месидж мого поста – не замикайтеся в собі, ідіть за допомогою. Небагато людей здолають це самі”, – пояснює Андрій.
У кожної сучасної людини існують психологічні проблеми, пов’язані з реаліями життя, а ковід як лакмусовий папірець – усе проявляє, додає він.
”Ковід не закінчується, коли пройшло два тижні, ПЛР-тест від’ємний і вам закрили лікарняний. Це процес на місяці”, – зробив для себе висновок Андрій.
Міністерство охорони здоров’я розглядає можливість включити психологічну реабілітацію після ковід у програму медичних гарантій уже з квітня.
”Поки що неясно, буде це окрема програма чи частина ковідного пакету, але така надія є”, - пояснив ВВС News Україна головний санітарний лікар Віктор Ляшко, повідомляє Бі-Бі-Сі
Хочете отримувати новини в месенджер? Підписуйтеся на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ чи долучайтесь до нашої групи у Вайбері Ми є також в Instagram , у facebook та whatsapp