1 жовтня 22 року в Державному історико-меморіальному Лук’янівському
заповіднику в Києві відкрили встановлений з ініціативи і на кошти переважно
кримських українців пам’ятник на могилі лідера Крайової Української Ради в
Криму у 1919–1920 роках, консула УНР в Криму, літератора, педагога, фахівця
бібліотечної справи, науковця Павла Горянського (1878–1935).
Організатор заходу – Крайова Рада Українців Криму (КРУК).
В урочистостях на честь відкриття пам’ятника взяли участь представники
громадськості Криму, Києва та Львова, Меджлісу кримськотатарського народу,
органів влади та духовенства.
На місці поховання встановлена майже двометрова кам’яна плита, на якій
розташовані інформація про небіжчика, зображення Криму, прапора, а також
герба УНР, права консула якої в Криму мав П. Горянський. Поруч встановлений
новий надгробок на похованні двох жінок, яке становить один комплекс із
могилою П. Горянського. Місце пам’яті облаштоване за проєктом скульптора,
члена Національної спілки художників України Володимира Кореня.
Освячення пам’ятника П. Горянському та короткий чин панахиди – літію
звершив вікарій Київської єпархії ПЦУ, намісник Свято-Михайлівського
Золотоверхого монастиря, архієпископ Вишгородський Агапіт. Його участь у
заході стала черговим символічним підтвердженням уваги священноначалля
ПЦУ до проблем кримських українців. 
«Відкриття і освячення пам’ятника Павлу Горянському – це знакова подія
для громади кримських українців, яка є другою за чисельністю в Криму і
перетворена окупантами на одну з двох найбільш дискримінованих етнічних
спільнот на Кримському півострові», – переконаний голова Оргкомітету зі
встановлення пам’ятника на могилі П. Горянського, представник КРУК Андрій
Іванець. Він наголосив, що належне вшанування пам’яті лідера українців
Криму у 1919–1920 рр. в умовах сучасної російсько-української війни є
частиною спротиву намірам росії знищити українську ідентичність,
нагадуванням про важливий досвід самоорганізації української громади Криму
понад століття тому та свідченням твердої віри у перемогу України. За словами
А. Іванця, встановлення пам’ятника П. Горянському є також проявом
солідарності українців під час війни. 
Заходи до Дня захисту прав української громади Криму з ініціативи
Таврійської гуманітарної платформи з 2018 р. щорічно проводилися біля могили
П. Горянського, яка мала занедбаний вигляд. У 2020 р. почав працювати
Організаційний комітет зі встановлення пам’ятника на місці поховання
П. Горянського, який тоді ж налагодив співпрацю із скульптором В. Коренем –
автором надгробків видатному досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу та голові виконкому Києва Валентину Згурському. За інформацією А. Іванця,
кошти для цієї справи надали понад 30 благодійників, більшість з яких є
представниками української громади Криму. Голова оргкомітету із встановлення
пам’ятника зачитав на заході імена благодійників (за винятком тих, що
перебувають на окупованій території АР Крим і м. Севастополя) і висловив
щиру подяку кожному з них. Найбільші внески зробили ветеран АТО,
підприємець, член КРУК Артем Артюхов, екс-член Національної Ради України
з питань телебачення і радіомовлення України, боєць ЗСУ Сергій Костинський,
Чорноморська телерадіокомпанія, підприємець і волонтер родом із Севастополя
Михайло Джамаль, екс-заступник Постійного Представника Президента в АРК,
комендант Майдану у 2014 році Богдан Дубас. Загалом було зібрано і витрачено
800 доларів та 97660 гривень. Скульптор В. Корень шляхетно передав
оргкомітету зі встановлення пам’ятника велику частину гонорару на
популяризацію імені П. Горянського. 
У своєму виступі завідувачка відділу охорони та збереження пам’яток
Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника Оксана
Борисюк зазначила, що чула від відвідувачів заповідника багато обіцянок, які,
на жаль, не завжди втілюються у життя, тоді як активісти української громади
Криму реалізували важливу справу облаштування поховання П. Горянського і
перетворили його на місце пам’яті, де тепер регулярно відбуваються публічні
заходи.
«Скільки б Крим не був окупований в своїй історії, – він завжди
повертався до своєї матері, з якою зв’язаний вузьким перешийком суші, як дитя
пуповиною. Вшановуючи пам’ять українця Павла Горянського, маємо
продовжити його справу не тільки звільнивши Крим, а неодмінно повернути
Україну в Крим», – зазначив представник КРУК Сергій Ковальський. Він
переконаний, що центральні органи державної влади повинні повернутися до
українців Криму обличчям як до своїх провідників у господарюванні в Криму,
щоб в результаті спільної роботи відбудувати саме український Крим,
забезпечити права корінних народів України та національних меншин.
С. Ковальський зачитав заяву КРУК до Президента України з оцінкою поточної
ситуації та закликом невідкладно розпочати процес створення військово-
цивільної адміністрації АР Крим і м. Севастополя, яка повинна відпрацювати
всі питання життєдіяльності Криму в перші хвилини його звільнення та
мінімум середньострокові програми: економічні, інфраструктурні,
культурологічні, гуманітарні, безпекові, та забезпечити першочергові необхідні
ресурси для їх виконання (текст звернення додається).
Перший заступник голови Державного комітету з питань телебачення і
радіомовлення України, голова ОУН Богдан Червак підкреслив: «Безумовно,
ЗСУ звільнять Крим від московської нечисті, а кримська земля стане
невіддільною частиною соборної Української держави, будівничим якої був
славної пам’яті Павло Горянський». Він нагадав, що у 1941 році в маршрутах
похідних груп ОУН в Україні також був Крим. Тоді ніхто не сумнівався, що
Крим – українська земля, а отже, там має відродитися Українська держава.
Адже ще за УНР у Криму відновлювалися інститути державності, а біля їхніх витоків стояв великий український патріот – Павло Горянський. Історичну тяглість українці відчували тоді, таку ж тяглість відчуваємо сьогодні ми. Вкрай неправильним є твердження, що сьогодні не на часі відкривати пам’ятники нашим героям. Навпаки, це вкрай актуально, адже московія, яка розв’язала війну проти України, домагається, щоб у нас не було своїх героїв і власної
історичної пам’яті, наголосив Б. Червак. 
Заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим
Денис Чистіков заявив про символічність відродження могили П. Горянського у
воєнний час, а також про те, що відзначення таких видатних осіб є ключовим
кроком до відновлення історичної справедливості та пам’яті про видатних
українців Криму. У Представництві ведеться робота щодо реінтеграційних
процесів деокупованих територій, а також опрацьовується пакет законодавчих
змін у рамках діяльності внутрішнього виміру Кримської платформи.
Д. Чистіков підкреслив, що вже презентовано законопроєкти, які спростять
процедуру отримання освітніх послуг для мешканців ТОТ, сприятимуть
ефективному розслідуванню вчинених у Криму злочинів, дозволять повною
мірою запрацювати закону, який захищає права осіб, стосовно яких встановлено
факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України,
та членів їхніх сімей.
Ведучий заходу нагадав про співпрацю між Крайовою Українською
Радою в Криму та кримськотатарськими органами національного
самоврядування у 1919 р., про яку відомо з листів П. Горянського. Голова
Меджлісу кримськотатарського народу, президент Світового конгресу
кримських татар Рефат Чубаров закликав українців і кримських татар до
єднання у боротьбі з російським агресором. Лідер кримськотатарського народу
у зверненні до активістів української громади Криму наголосив, що навіть якщо
є розбіжності в деяких питаннях, то їх треба вирішувати шляхом діалогу, адже
нам разом повертатися до Криму.
Завідувач відділу Українського інституту національної пам’яті Ігор
Каретников наголосив на ролі відомих українців у творенні та захисті
Української держави.
«Відкриття пам’ятника зараз, у час повномасштабної війни з росією – це
справжнє диво, яке надихає, окрилює та наглядно доводить: якщо цей народ
будує і відкриває пам’ятники у часи війни, то його точно не зламати і не
перемогти», – переконаний політичний радник Світового Конгресу Українців
Тиміш Мартиненко-Кушлянський. У виступі він як киянин висловив
задоволення зростанням у столиці України символічної присутності Криму –
майже місяць тому на її мапі з’явилася вулиця кримськотатарського просвітника
Ісмаїла Гаспринського, тепер належно облаштовано місце пам’яті лідера
української громади півострова часів УНР. Це посилює роль Києва як центра
всіх українських земель. Т. Мартиненко-Кушлянський наголосив, що Україна не
має права повернутись до Криму в тій же якості, в якій вона була до 2014 року.
Крим потребує якісних сучасних українських і кримськотатарських інституцій,
необхідно практично наново конструювати символічне поле півострова, яке
наразі засноване на радянському та російському імперському наративі.
“Наразі тисячі українців Криму боронять свою державу в лавах Збройних
Сил, Національної поліції та інших силових структур. На жаль, чимало з них
вже загинули. Ми розуміємо чому це робимо, тому що Крим — це Україна! І це
наше майбутнє, це майбутнє наших дітей!”, наголосив на заході представник
КРУК, військовослужбовець, один із доброчинців Сергій Мокренюк.
Голова Ради ветеранів КРУК Сергій Вікарчук розповів, що частина
ветеранів долучилася до створення пам’ятника П. Горянському фінансовими
внесками. Він також розповів, що тисячі кримчан продовжують захищати
Україну в лавах ЗСУ та платити найвищу ціну за свободу і територіальну
цілісність Батьківщини. За підрахунками Ради ветеранів, вже 61 кримчанин-
захисник України загинув під час російсько-української війни, один з них був
убитий колаборантом на тимчасово окупованій території. Є двоє зниклих
безвісти, але маємо надію їх розшукати. «Ми ніколи не забуваємо наших Героїв.
Де б я не опинився – завжди буду вас звеличувати», – сказав С. Вікарчук.
Керівник «Козацької пошти», дизайнер, художник і видавець Андрій
Пилюх зі Львова на прохання оргкомітету зі створення пам’ятника виготовив
художній конверт із зображенням Павла Горянського та його біографією,
тематичну «власну марку» (державна марка з купоном із зображенням
пам’ятника) і спеціальний штемпель. Символічним завершенням заходу стало
спільне урочисте погашення його учасниками сувенірного конверта
спеціальним штемпелем. Один із погашених конвертів із підписами людей,
причетних до створення пам’ятника українському діячеві, передано до музею
Лук’янівського заповідника. А. Пилюх, відомий багатолітнім пропагуванням
українського культурного та історичного спадку за допомогою ерінофілістичної
та філателістичної продукції, шляхетно передав оргкомітету з відкриття
пам’ятника 3 тис. гривень на популяризацію імені П. Горянського.
Довідка. Павло Ієрофійович (Єрофійович) Горянський (1878–1935) –
громадсько-політичний діяч, літератор, педагог, журналіст, публіцист, фахівець
бібліотечної справи, історик книги, бібліограф. Народився 27 січня у родині
священика у с. Кримки Звенигородського повіту Київщини (тепер Шполянський
район Черкаської області). Середню освіту здобув у Богуславі та Києві, вищу –
в Тарту (Естонія). На поч. ХХ ст. дебютував як літератор перекладами. У 1903 р.
працював у журналі «Киевская Старина», що був провідним українознавчим
органом Наддніпрянщині. Вчителював у Катеринославі, Умані, Ялті, брав
участь в українському громадському і культурному житті. У 1910 р. в уманській
газеті «Голос Провинции» створив рубрику «Україніка». У 1914 р. переїхав до
Ялти, де у 1917 р. взяв участь в організації Ялтинської Громади Українців
(пізніше Громади Українців Південного берега Криму) та очолив її. У 1919 р. в
Севастополі на з’їзді українських організацій Криму був обраний головою
Малої Ради (виконавчого комітету) Крайової Української Ради в Криму.
Отримав доручення від Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР на Кавказі
захищати права кримських українців на правах консула. У середині 1920-х рр.
переїхав з Ялти до Києва і почав працювати у Всенародній бібліотеці України
(тепер НБУ імені В. Вернадського). На початку 1930-х рр. під час чистки був
звільнений як «буржуазний націоналіст». Помер 10 січня 1935 р. у Києві.
Прес-служба
Крайової Ради Українців Криму
Додаток № 1
ЗВЕРНЕННЯ
до Президента України
від Крайової Ради Українців Криму
Завдяки героїчним зусиллям та військовому мистецтву Української армії, напруженню
всіх сил органів влади України та українського народу, підтримці цивілізованого світу
злочинні плани фашистської росії знищити Українську державу зірвані. Найтяжчі міжнародні
злочини, скоєні рашистами на священній українській землі, примусили здригнутися та
консолідуватися цивілізовану частину міжнародного співтовариства. Рашисти все ще
продовжують вести агресивну і геноцидну війну проти української нації, вбивати та катувати
цивільних українців, примусово вивозити їх на свою територію, викрадати українських дітей,
знищувати українські лікарні, школи, житлові будинки, музеї та інші об'єкти культурної
спадщини, роблять чергові спроби анексувати тимчасово окуповані території України. На нас
ще чекають тяжкі випробування, попри це стає дедалі очевиднішим, що держава-агресор
програє. Час звільнення Криму невпинно наближається.
У нових умовах не можна повторювати старих помилок на кримському напрямку.
Серед інших питань має бути кардинально переглянута політика держави щодо громади
українців Криму, яка є другою за чисельністю в Криму і яка є однією із найбільш
дискримінованих окупантами спільнот. Системна політика держави-окупанта спрямована на
поступову асиміляцію української громади Криму. Її проявами є знищення в окупованому
Криму українських громадсько-політичних структур, україномовної системи освіти,
українських закладів культури, переслідування активістів української громади, штучний
розрив зв’язків з українськими інформаційно-культурним та освітніми просторами,
демонізація українців та України у публічному просторі, інформаційно-психологічний тиск,
колонізація півострова громадянами рф. У зв'язку з цим потрібні системні підтримувальні дії для подолання наслідків дискримінації окупантами української громади Криму, на її
консолідацію, відродження її питомих національно-культурних традицій. Вона має стати
природним захисником принципу Соборності України у звільненому Криму. Для цього
потрібні не лише відповідна кадрова та організаційна політика, а й нормативно-правове
забезпечення. Мають бути розроблені і внесені правки до Стратегії деокупації та реінтеграції
АР Крим і м. Севастополя, а також законодавчі норми, які б захищали права української
громади Криму.
Крайова Рада Українців Криму вважає, що після деокупації тимчасово окупованої
території Криму на першому кількарічному етапі його реінтеграції має діяти військово-
цивільна адміністрація, та пропонує органам влади утворити її вже тепер.
Додаток № 2
Реконструкція Михайлом Стадніком зовнішності П. Горянського за
фотографією у журналі 1920-х рр. з допомогою комп’ютерних програм, колоризація — Євген Букет
Додаток № 3
Фотографії Георгія Лук'янчука із заходу
