Через повномасштабне російське вторгнення близько 10 мільйонів українців змушені були рятуватися від війни за кордоном. Більшість із них – жінки та діти. На тлі масового виїзду дівчат фіксують зростання кількості українок у проституції за кордоном. Біженки належать до найбільш вразливої категорії людей. За світовою статистикою, до 20% жінок, які залишають свою країну під час війни, зазнають сексуального насильства та домагань.
Від початку російського повномасштабного вторгнення в багатьох країнах почали говорити про ризики стати жертвою торгівлі людьми та експлуатації для українок. У перші дні війни на кордонах через велику кількість людей панував певний хаос.
ЗМІ неодноразово писали про те, що на німецьких вокзалах досить поширені випадки, коли молодим українським біженкам німці похилого віку пропонували житло за надання сексуальних послуг натомість.
Громадські організації, які допомагали поселяти людей, закликали українок не зголошуватися на житло від незнайомців, а звертатися до установ, які б надали їм тимчасове помешкання.
Схожа ситуація спостерігалася в Румунії та Польщі. Польська поліція навіть посилила заходи проти тих, хто шукає жінок для проституції. Відомі й випадки, коли на прикордонних пунктах пропуску поляки пропонували «підвезти» українок, а потім вимагали по 250 євро. Тих жінок і дівчат, які не могли заплатити, схиляли до проституції.
Окрім того, жінки, які виїхали з окупованих територій чи населених пунктів, де тривають бойові дії, часто залишаються без засобів для існування й змушені зголошуватися на непристойні пропозиції або ж потрапляють у тенета торговців людьми.
Киянка Олена Алборова разом із дітьми ледь не стали жертвами торгівлі людьми. Виїхавши з України у перші дні війни, родина опинилася в Румунії, звідки планувала їхати до Німеччини.
– Літаків, які безкоштовно могли взяти українців, тоді не було. Тож ми ввечері попрямували на залізничний вокзал, щоб дізнатися про можливість виїзду потягом або автобусом. Нам сказали, що можна спробувати наступного дня, – розповідає киянка.
Українці вирішили на одну ніч залишитися в Румунії. Місцева дівчина надала їм тимчасовий притулок. Втім і одна ніч у цій країні виявилася досить небезпечною.
– Зателефонувала дівчина й сказала, що її родич може допомогти з переїздом автівкою. Він співпрацює з волонтерською організацією, яка нас відвезе. Через кілька хвилин нам зателефонував чоловік, сказав, що він зараз заїде до нас домовитися про деталі. Про всяк випадок ми зв’язалися з нашою дівчинкою й запитали, чи то є нормальним. Вона погодилася, але вирішила приїхати до нас на ці переговори.
Через кілька хвилин до українців приїхала ціла компанія: дівчина, яка їх поселила, а також двоє чоловіків та жінка у формі та з бейджами. Вони ставили багато запитань: чому родина обрала саме Німеччину, хто на них там чекає тощо.
Потім заявили, що найкраще їхати до Швейцарії, і що вони відвезуть Олену з дітьми туди фургоном разом з іншими жінками.
– Із розмови я мало що розуміла, але інколи відчувала на собі хижий погляд одного з чоловіків. Ставало не по собі, особливо після того, як він сказав, що зараз з України їде багато красивих жінок, яких забирають псевдоволонтери і везуть в різні країни займатися проституцією. Тому він начебто й ставить нам багато запитань, щоб ми розуміли, які вони серйозні, і могли б їм довіритися, – каже Олена Алборова.
Розмова затягувалася й набувала загрозливого характеру. Олена попросила документи організації, щоб сфотографувати їх та надіслати чоловікові. Натомість їй кинули на стіл візитівку.
Українці запевнили, що дадуть відповідь наступного дня. А самі, спровадивши непроханих гостей, почали швидко збирати речі.
Родині пощастило тієї ночі оселитися в готелі, де приймали біженців. А звідти українці вирішили попрямувати до Данії.
Зважаючи на свій досвід Олена радить тим, хто залишає країну, триматися в дорозі таких самих людей, як і вони. Щодо поселення звертатися лише до державних волонтерських центрів.
– Не сідайте в приватні маршрутки. Реєструйтеся на автобуси тільки на станціях, – резюмує українка.
Зараз Швеція б’є на сполох через зростання кількості українок у проституції.
Нагадаємо, у Швеції придбання «сексу» криміналізували 1999-го (але продаж «сексу» залишався законним). Цей закон був справді революційним, адже вказав на реальні проблеми проституції – осіб, які купують, створюючи попит, і які ніколи не відповідали за це.
Цьогоріч у Норвегії поліція викрила мережу торговців людьми, які продали в проституцію майже 200 жінок. Більшість із дівчат – із України.
– За даними норвезької поліції, більшість жінок сказала, що бідність – основна причина, чому вони були втягнуті в секс-торгівлю. Деякі з них залишили своїх дітей і сім’ї через це. Загалом торговці забирали в жінок 55% заробітку, але, окрім цього, звідники ще й вираховували гроші на дорогу до Норвегії, – пише шведський полісмен Симон Хеггстрем, який спеціалізується на проституції та торгівлі людьми.
За його словами, понад 90 норвезьких поліціянтів провели рейд у мережі, унаслідок якого за торгівлю людьми та організоване звідництво заарештували вісім осіб.
Протягом останніх кількох місяців шведська поліція зустріла трьох українок, які через війну змушені були виїхати за кордон та надають там сексуальні послуги. Кілька історій Симон Хеггстрем розповів у себе на сторінці в мережі «Фейсбук»:
– Складно описати вразливість українських жінок. Вчора ми розмовляли з однією, яка розповіла про своє життя у Швеції. Вона продає «секс», щоб переказати гроші додому своїй матері та дитині, які все ще перебувають у розпалі війни в Україні.
За словами шведського полісмена, щодня жінці доводиться обслуговувати від трьох до п’яти чоловіків. Щоразу, коли хтось стукає у двері, вона сподівається, що їй вдасться уникнути насилля.
– Навіть вночі вона не відпочиває належними чином. Час від часу жінку будить сигнал тривоги на її мобільному, який сигналізує, коли ракети падають на її рідне місто. Щоразу, коли лунає звук, її охоплює жах. Чи вижили її мати та дитина після нападу? – зазначає Симон Хеггстрем.
Як розповідає шведський поліціянт, одна українка розповіла поліції, що не лише сексуальні акти ламають її психологічно.
– Вона каже, що багато чоловіків запитують, із якої вона країни. Коли дівчина відповідає, що з України, вони висловлюють огиду вторгненням Росії та нарікають на ситуацію на її Батьківщині. Питають, із якого вона міста, чи вцілів дім, як живе її родина. Поки жінка описує свою ситуацію, чоловіки співчувають та скрушно хитають головою. Але потім вона не може зібратися, і це завдає болю. Чоловік дістає гроші, платить, а потім займається з нею «сексом», ніби нічого не сталося. Жінка каже, що досі жоден чоловік не відвернувся й не пішов, дізнавшись, як війна зруйнувала її життя, – підкреслює Симон Хеггстрем.
– Показово, що якщо в Швеції чи іншій країні, де впроваджують моделі протидії попиту, у жінки в проституції буде 3-5 чоловіків на день, то в країнах, де проституцію, так чи інакше, узаконено, їх буде до 20, а вимоги до неї – жорсткіші. До того ж хто вони, коли чи де станеться «зустріч», жінка не впливатиме, бо цілодобово буде закрита в борделі (не обов’язково легальному), де все вирішуватимуть за неї. І там до неї на допомогу навряд прийдуть, оскільки поліціянти таких країн мають набагато менше законних повноважень, ніж у Швеції, Норвегії, Франції чи інших країнах, де проституцію визнали порушенням прав людини на рівні національного законодавства, – говорить Олена Зайцева, юристка, експертка проекту протидії торгівлі людьми SURGe.
Куди звернутися по допомогу в Україні та за кордономЯкщо у вас є ризик стати жертвою торгівлі людьми чи бути втягнутими у проституцію за кордоном, практично в кожній країні працюють українські посольства та консульства. Ви завжди можете туди прийти або зателефонувати на «гарячу лінію» і попросити про допомогу. Можна також звернутися до філій міжнародних організацій через сторінки у соцмережах, їхні сайти чи прийти самостійно. Вони або допоможуть одразу, або проконсультують, куди далі звертатися.
На сайті https://safewomen.com.ua/#contacts, який створили у співпраці з Міністерством соціальної політики, розмістили контакти багатьох організацій, які можуть допомогти у таких ситуаціях. Там дають інструкцію, що потрібно зробити, якщо ви потрапили у ситуацію торгівлі людьми або є свідком такої ситуації після перетину державного кордону.
– Україна, як і багато інших країн, досі основний акцент робить на запобіганню появі потенційних потерпілих, фактично ігноруючи, що в цьому злочині є інша сторона. Якщо жінку або дівчину ніхто не вербуватиме і не купуватиме, то й не треба цьому запобігати. Прогресивні в цьому плані країни вже змінили свої підходи й основну роботу направляють на те, щоб населення зрозуміло: купувати людину для дій сексуального характеру не нормально, соромно й негідно для розвиненої людини. І як свідчать опитування, це працює: молодь у цих країнах вже зовсім інакше ставиться до сексу і проституції, а основними користувачами залишаються старші чоловіки, – каже Олена Зайцева
Наталка Сіробаб, По той бік новин
