До Сенату та Палати представників Конгресу США повторно внесли проєкт Закону, який передбачає надання Україні додаткової допомоги шляхом використання заморожених російських державних активів. Законопроєкт «Про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців» (Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity for Ukrainians Act (REPO)) був представлений в обох палатах 15 червня.
Якщо REPO буде проголосований, він надасть президенту США повноваження конфісковувати заморожені в країні російські суверенні активи та передавати їх на відбудову України. Центр політико-правових реформ оцінив законопроєкт та його користь для України.
Державні активи Росії вкрай необхідні для наповнення майбутнього компенсаційного механізму для України. REPO визначає суверенні активи РФ як будь-які кошти і власність, що прямо чи побічно контролюються російським урядом (наприклад, кошти Центробанку чи Міністерства фінансів РФ).
Найголовніше, цей законопроєкт уповноважує президента США конфісковувати заморожені на території країни державні активи РФ та передавати їх до спеціально створеного фонду. Із фонду кошти можуть бути передані напряму Україні чи міжнародному компенсаційному механізму, який іще мають створити.
Окрім того, умовою для припинення дії REPO поставлено виведення російських військ з території України та згода Росії відшкодувати завдану внаслідок збройного конфлікту шкоду. До того моменту заморожені кошти підсанкційних російських компаній не можуть бути повернені їм. При цьому ця заборона може бути оскаржена в суді. До того ж REPO визнає, що Росія може звернутися, наприклад, до Міжнародного суду ООН для оскарження відповідних дій із конфіскації активів.
Згідно із законопроєктом, президенту США доручено співпрацювати з партнерами у створенні міжнародного компенсаційного механізму для України, а Державному департаменту надається більше ресурсів для координації міждержавних заходів із конфіскації суверенних активів РФ в інших країнах.
На відміну від ситуації зі замороженими грошима підсанкційних російських олігархів, конфіскація коштів і власності держави Росія впирається в міжнародне право. Державні активи наділені міжнародним суверенним імунітетом, не підвладні юрисдикції іншої країни. Правомірність такого кроку все ще є предметом дискусій з позиції права власності, зокрема його міжнародно-правового виміру.
Утім, як зазначають автори REPO Дж. Ріш, Ш. Вайтхауз, М. Маккол і М. Каптур, конфіскацію активів РФ слід вважати контрзаходом, реакцією на протиправну збройну агресію, яка гарантуватиме відшкодування шкоди Україні. Справді, норма про державний імунітет, хоч і має звичаєвий характер, не є абсолютною й імперативною. У низці національних законів і міжнародно-правових актів містяться винятки щодо імунітету держав. Такий виняток пояснюється концепцією норм jus cogens міжнародного права, до яких відноситься норма про заборону агресії. Порушивши цю імперативну заборону, Росія несе зобов’язання erga omnes (перед усім міжнародним співтовариством). Це означає, що не лише держава – жертва агресії, але й усі країни світу мають право вчиняти легітимні дії у відповідь на порушення заборони збройної агресії. Такими діями можуть бути узгодження винятку з норми про суверенний імунітет для держави-агресора – як на національному рівні, так і на рівні міжнародних договорів – та застосування інституту контрзаходів.
Можемо стверджувати, що цей американський законопроєкт важливий для України: REPO вписується в контекст зусиль із розробки компенсаційного механізму. Слід пам’ятати, що цей документ, як і Реєстр збитків, погоджений нещодавно в рамках Ради Європи, охоплює лише шкоду, завдану після 24 лютого 2022 року. Окрім цього, REPO містить ряд очевидних «слабких місць» (як-от можливість Росії звернутися до міжнародного суду чи положення про згоду Росії компенсувати шкоду як умову припинення дії документу).
Зважаючи на всі переваги й недоліки, REPO можна назвати «айс брейкером» у дискусії щодо легітимності конфіскації суверенних активів РФ й передачі їх Україні. Навіть якщо документ не стане федеральним законом США, він продемонструє, що міжнародне право дозволяє вдаватись до контрзаходів і виключати майно держави-агресора з-під дії суверенних імунітетів. Із міжнародно-правової точки зору, міжурядова співпраця з правотворчих змін щодо держави-агресора в правовому інституті суверенного імунітету, як і спільні заходи з конфіскації й передачі російських державних активів – легітимні. Рішучість – ось чого бракує державам. На щастя, тим самим стартовим поштовхом може стати REPO.