Як українці оцінюють процеси, що відбуваються в країні і світі

Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 11 липня 2023 року в рамках проекту Програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні.

Оцінка процесів, що відбуваються в країні

Після початку повномасштабної агресії Росії проти України частка громадян, які вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, істотно зросла (з 20% у грудні 2021р. до 51% у вересні–жовтні 2022р., досягши найвищих показників у лютому–березні 2023р. (61%). Зараз спостерігається деяке зниження цього показника (до 52%, за даними останнього опитування, тобто до рівня, який спостерігався восени 2022р.). 27% респондентів вважають, що події розвиваються в неправильному напрямі (21% не визначилися).

43% українців вірять, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, приблизно стільки ж (42%) вважають, що Україна зможе подолати проблеми у більш віддаленій перспективі, і лише 6% — що Україна не здатна подолати існуючі проблеми (решта — не визначилися). У лютому–березні 2023 року ці показники становили відповідно 49%, 36% і 3%, а наприкінці 2021 року — відповідно 18%, 54% і 18%.

Довіра до інститутів суспільства

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 93% опитаних), добровольчих загонів (87%), волонтерських організацій (83%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (81%), Національної гвардії України (81%), Президента України (80%), Державної прикордонної служби (78%), Міністерства оборони України (75%), Служби безпеки України (67%), Національної поліції України (61%), Голови міста (селища, села), в якому живе респондент (60,5%), громадських організацій (60%), Церкви (58%), ЗМІ України (56%), ради міста (селища, села), в якому живе респондент (55%).

Також частіше висловлюється довіра, ніж недовіра до Національного банку України (відповідно 48% і 40%), до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Омбудсмена) (відповідно 42% і 34%).

Більшість респондентів висловлюють недовіру судам (судовій системі загалом) (не довіряють 70%), політичним партіям (68%), державному апарату (чиновникам) (67%), прокуратурі (60%), Верховній Раді України (56%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (55%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (54,5%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (54%), комерційним банкам (54%), Уряду України (52%).

Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра, профспілкам (не довіряють їм 45%, тоді як довіряють — 25%).

Попри те, що політичним партіям довіряють лише 17% респондентів, відповідаючи на запитання, чи бачать вони серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період, 38,5% респондентів дають ствердну відповідь. Приблизно стільки ж (41%) дають негативну відповідь. У Західному регіоні відносна більшість (48%) дають ствердну відповідь на це запитання, тоді як в інших макрорегіонах відносна більшість (від 44% до 49%) — негативну.

Політична сила, якій можна довірити владу у повоєнний період, найчастіше, на думку громадян, може з’явитися із середовища військових (так вважають 51% опитаних). 26% респондентів дотримуються думки, що вона може з’явитися з уже існуючих політичних партій, 24% — з волонтерського середовища, 18,5% — з організацій громадянського суспільства, 17% — з кола гуманітарної або технічної інтелігенції, 8% — з бізнес-середовища.

Серед тих, хто бачить з-поміж наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період, 55% відповіли, що така політична сила може з’явитися з уже існуючих політичних партій. Хоча 56% серед них дотримуються думки, що така політична сила може з’явитися із середовища військових.

Вважають, що така політична сила може з’явитися із середовища військових, 60% жителів Західного, 50% — Центрального, 49% — Південного і 42% — Східного регіонів.

У Західному регіоні дещо частіше порівняно з іншими регіонами відповідають, що така політична сила може з’явитися з уже існуючих політичних партій (37%, тоді як в інших регіонах — від 16% до 26%). Також У Західному регіоні дещо частіше відповідають, що така політична сила може з’явитися з волонтерського середовища (31%, в інших регіонах — від 20% до 26%).

Жителі Південного регіону частіше, ніж жителі інших регіонів, вважають, що вона може з’явитися з кола гуманітарної або технічної інтелігенції (36,4%), тоді як в інших регіонах — від 12% до 19%.

Довіра до політиків, посадовців та громадських діячів

Серед політиків, посадовців та громадських діячів, рівень довіри до яких оцінювався під час цього дослідження, найчастіше респондентами висловлювалася довіра до В.Зеленського (81%), В. Кіма (71%), С. Притули (55%), М. Подоляка (52%), О.Данілова (52%)

Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру до В. Кличка (відповідно 48% і 35,5%), О.Резнікова (відповідно 43% і 35%), Д. Шмигаля (відповідно 41% і 38%), С. Стерненка (відповідно 34% і 23,5%), В. Малюка (відповідно 33% і 15,5%), І. Клименка (відповідно 32% і 17%).

Більшість опитаних не довіряють Ю. Тимошенко (78%), Ю. Бойку (76%), П.Порошенку (71%), О. Арестовичу (65%).

Частіше висловлювали недовіру, ніж довіру до Д. Арахамії (не довіряють йому 49%, довіряють 21,5%), до А. Єрмака (відповідно 42% і 38%), дор. Стефанчука (відповідно 36% і 31%).

Ставлення до окремих ініціатив органів влади

Результати опитування дозволяють дослідити ставлення українців до окремих ініціатив органів влади, що були оприлюднені протягом останніх тижнів.

Наприкінці червня Президент В. Зеленський звернувся до Верховної Ради із закликом до легалізації ліків на основі канабісу. 13 липня Верховна Рада України в першому читанні схвалила законопроєкт про легалізацію медичного канабісу.

Як показують результати опитування, частки прихильників і супротивників такої ініціативи статистично значуще не відрізняються — 35% громадян її підтримують, а 37% — не підтримують. Чим вищим є освітній рівень респондентів, тим частіше вони підтримують легалізацію медичного канабісу (від 26% серед тих, хто має середню або неповну середню освіту, до 42% серед тих, хто має вищу освіту). Чим молодші респонденти, чим частіше вони це підтримують — від 23% серед тих, кому 60 і більше років, до 48% серед тих, кому менше 30 років. Її підтримує відносна більшість представників молодших груп (до 40 років), проти виступає відносна більшість тих, кому 50 і більше років.

28 червня Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт «Про застосування англійської мови», який регулює вживання англійської мови як міжнародної в Україні. Цей законопроєкт передбачає, серед іншого, що з 2027 року всі англомовні фільми в кінотеатрах показуватимуть в оригіналі з субтитрами українською (таке регулювання не розповсюджуватиметься на телебачення та інші медіа).

Разом з тим, відповідаючи на запитання: «Якби у Вас були наступні варіанти перегляду англомовного фільму, який Ви дуже хотіли би переглянути, який варіант Ви обрали б?», лише 8% респондентів віддали б перевагу перегляду англійською мовою з субтитрами, ще 2% — перегляду англійською мовою без субтитрів. 55% — перегляду фільму, дубльованого українською мовою, 16% — дубльованого українською мовою з субтитрами англійською, 7% — дубльованого російською мовою.

Дещо частіше віддають перевагу перегляду фільмів англійською мовою (з субтитрами чи без них) респонденти з вищою освітою (15%). Частка тих, хто віддає перевагу перегляду англомовних фільмів в оригіналі (з субтитрами чи без них), тим більша, чим молодші респонденти (вона зростає від 4% серед осіб віком від 60 років та старших до 20% серед молодих людей віком до 30 років).

Низька підтримка демонстрації фільмів англійською мовою зумовлена низьким рівнем володіння англійською громадянами: лише 1% опитаних відповіли, що володіють нею вільно, 7,5% — що можуть читати, писати та говорити англійською, але не володіють нею вільно, 19% — що можуть трохи читати, писати або говорити англійською, але погано, 27% — що орієнтуюся в окремих словах і простих фразах, але читати, писати або говорити не можуть зовсім, 44% — що зовсім не знають англійської мови.

Дещо вищим є рівень володіння англійською мовою людьми з вищою освітою (серед них 2,5% володіють нею вільно, а 13% можуть читати, писати та говорити англійською, але не володіють вільно). Чим молодші респонденти, тим частіше вони володіють англійською мовою (частка тих, хто володіє нею вільно, зростає від 0,2% серед осіб віком від 60 років та старших, до 3% серед молодих людей віком до 30 років, тих, хто може читати, писати та говорити англійською, але не володіє вільно — відповідно від 2% до 19%. У найстаршій віковій групі 88% відповіли, що зовсім не знають англійської мови, або орієнтуються лише в окремих словах та простих фразах, у наймолодшій — 40,5%.

Якщо серед тих, що відповіли, що можуть читати, писати та говорити англійською, але не володіють нею вільно, 34% віддають перевагу перегляду фільмів англійською мовою (з субтитрами чи без них), то серед тих, хто зовсім не знає англійської — лише 4%.

Наприкінці червня Національна комісія зі стандартів державної мови запропонувала перейменувати місто Запоріжжя на Запорожжя. Однак, згодом це рішення було скасоване через негативну реакцію громадськості. Дійсно, за даними проведеного опитування, лише 11% респондентів підтримали б таку пропозицію, 49% виступили проти (28% відповіли, що їм байдуже, а 12% вагалися з відповіддю). Серед жителів Східного регіону (до якого відноситься і Запорізька область) таку пропозицію підтримали б лише 5% (проти — 63%).

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані в таблицях наведені у відсотках)

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

Якою мірою Ви довіряєте таким соціальним інститутам?

* Різниця між частками тих, хто довіряє і тих, хто не довіряє

Чи бачите Ви серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період?

З якого середовища, на Вашу думку, може з’явитися політична сила, якій би Ви могли довірити владу у повоєнний період? Виберіть всі варіанти відповіді, що вам підходять

Наскільки Ви довіряєте таким політикам, посадовцям та громадським діячам?

* Різниця між частками тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє

Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях?

Якби у Вас були наступні варіанти перегляду англомовного фільму, який Ви дуже хотіли би переглянути, який варіант Ви обрали б?

Як би Ви оцінили свій рівень володіння англійською мовою?

Національна комісія зі стандартів державної мови запропонувала перейменувати місто Запоріжжя на Запорожжя. Чи підтримуєте Ви таку пропозицію?

 

ДИНАМІКА ПОРІВНЯНО З ПОПЕРЕДНІМИ ОПИТУВАННЯМИ

(дані в таблицях наведені у відсотках)

 

Якщо говорити в цілому, як ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

Як ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

Довіра до соціальних інститутів

* сума відповідей «зовсім не довіряю» та «скоріше не довіряю»

** сума відповідей «повністю довіряю» та «скоріше довіряю»

*** різниця між часткою тих, хто довіряє і тих, хто не довіряє

Наскільки ви довіряєте таким політикам, посадовцям та громадським діячам?

* сума відповідей «зовсім не довіряю» та «скоріше не довіряю»

** сума відповідей «повністю довіряю» та «скоріше довіряю»

*** різниця між часткою тих, хто довіряє і тих, хто не довіряє

Оцінки та висновки авторів дослідження не слід розглядати як офіційну позицію Посольства.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Центр Разумко́ва (повна назва — «Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова») — провідний недержавний аналітичний центр України, що здійснює дослідження державної політики. Заснований 19 серпня 1994 року. Згідно з Рейтингом аналітичних центрів світу 2015, який щороку публікує Університет Пенсильванії, Центр Разумкова входить до п’ятірки найкращих аналітичних центрів Центральної і Східної Європи.