Україна перебуває на 3-му році повномасштабного вторгнення та на 11-му році військової агресії Російської Федерації. Попри запровадження воєнного стану та виснажливу війну, що не лише знищує інфраструктуру, людські життя, а подекуди стирає з землі цілі міста і робить непридатними до використання тисячі кілометрів української землі, Україна продовжує залишатися демократичною європейською державою, що тримає курс на інтеграцію в ЄС.
Українське суспільство виявилося надзвичайно стійким і згуртованим та гідно тримає опір ворогу. Одним з найважливіших факторів стійкості стало збереження свободи слова та вільного обігу інформації, що дозволяє не лише оперативно інформувати про загрози обстрілів, а й повідомляти про шляхи евакуації, ділитися історіями стійкості переселенців, дискутувати про виклики війни, викривати корупцію і спростовувати російську дезінформацію, масштаби якої є безпрецедентними.
Окупація та обстріли з боку РФ, вимушена релокація – все це завдає ударів по економіці і не могло не вплинути на український медіаландшафт. Уже 235 медіа припинили існування, журналістика стала ще більш небезпечною професією – лише за 2,5 роки повномасштабного вторгнення Інститут масової інформації зафіксував 607 випадків вбивств, викрадень, тортур та інших злочинів проти медіа і журналістів. Частина медіа ніколи не відновиться, адже зникли цілі міста, для яких вони функціонували.
У цих умовах як ніколи важливою стала діяльність Суспільного – Національної суспільної телерадіокомпанії України. Саме ця інституція продемонструвала свою ключову роль у час кризи та відповідальну й незалежну редакційну політику – комунікуючи з аудиторією як на класичних, так і цифрових платформах. Саме Суспільне подекуди залишалося єдиним каналом інформування на територіях, недоступних іншим медіа, надто на тимчасово окупованих територіях. Суспільне попри війну продовжує продукувати якісний контент на історичні і культурні теми, розвивати платформи для дітей та підлітків, викривати велику російську брехню щодо нашої культури: мови, книг, кіно, спорту, медіа; а також працювати з корінними народами та національними меншинами (спільнотами). Новинний контент Суспільного поширюється серед європейських суспільних медіа в рамках програми обміну: сюжети Суспільного транслюються на 219 каналах 85 мовників світу.
Суспільне готове до роботи в різних умовах, місцях і за різних сценаріїв подій, зберігаючи при цьому свою силу і незалежну редакційну політику. Проте люди, які творять Суспільне, залишаються досить вразливими, адже основним джерелом фінансування Суспільного є кошти державного бюджету.
Закон про суспільні медіа в Україні передбачає, що мовник має отримувати 0,2% від загальних видатків Державного бюджету за попередній рік. Що означає 5 млрд у 2024 році і понад 6 млрд – у 2025 році.
У часи війни, коли більша частина державного бюджету становить видатки на оборону, така сума була б законною, але не справедливою. Проте несправедливою є і ситуація, коли розмір оплати праці колективу НСТУ – тих людей, завдяки яким і створюється якісний і незалежний контент, є меншим в середньому на 50%, а на деяких позиціях — на понад 80% порівняно з аналогічними посадами на комерційному ринку. Така ситуація робить компанію відверто неконкурентною на ринку праці і призводить до загрози втрати колективу, який через зростання цін, надто на критичні витрати, змушений шукати інші, фінансово привабливіші місця роботи.
Суспільне вже опинялося в критичній ситуації, коли і без того малі зарплати суттєво затримувалися у виплаті через брак фінансування. І лише повне сприяння Міністерства фінансів дозволило вирішити це питання, щойно це стало можливим, а заодно вчасно оплатити міжнародні зобов’язання Суспільного.
Ми усвідомлюємо, що Міністерство фінансів України, а потім і Верховна Рада України стикнуться з безпрецедентним тиском у процесі підготовки проєкту державного бюджету на 2025 рік, і розуміємо той рівень відповідальності, коли треба виставляти пріоритети у фінансуванні в жорстких фінансових лімітах. Водночас ми наголошуємо, що відверто геноцидна війна, яку Росія веде проти України, націлена не на території. Адже агресор уже неодноразово продемонстрував, що його не цікавить доля захоплених територій, міст і сіл. Ця війна направлена на знищення ідентичності, саме тому агресор витрачає надзвичайно багато коштів на просування свого порядку денного і, звісно, дезінформації. З огляду на обмежені ресурси, Україна може діяти лише асиметрично: продукуючи свій контент і свій порядок денний. Саме тому справедливе фінансування Суспільного в межах, що дозволять максимально наблизити оплату праці та забезпечити ті видатки, що є необхідними для стабільного функціонування — це заклик про збереження однієї з ключових інституцій для збереження демократії в цілому.
Зважаючи на ситуацію, що склалася, на неминучу інфляцію, спричинену війною, та на рівень військових видатків, закликаємо Міністерство фінансів України, а разом з тим і парламент підтримати фінансування Суспільного за формулою 0,2% від видатків бюджету за вилученням видатків на оборону (тобто 0,09% від видатків держбюджету за 2024 рік), що становить близько 2,8 млрд грн. Це менше половини від гарантованого законом фінансування. Така сума — не про розвиток, але вона дозволить компанії стабільно функціонувати, виробляти контент, зокрема із залученням гравців ринку, оплачувати гідну оплату праці і забезпечувати виконання завдань, передбачених законом.
Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ
Центр демократії та верховенства права
Фундація Суспільність
Український інститут медіа та комунікації
ГО “Детектор медіа”
ГО Інститут розвитку регіональної преси
ГО “Інститут масової інформації”
ГО “Інтерньюз-Україна”
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
