Вибори під час війни: чи готова Україна до голосування?

Поділитися

31 березня 2024 року в Україні мали б відбутися чергові вибори Президента України. Ще за півроку українці обирали б новий склад Верховної Ради. Але розпочата Росією повномасштабна війна та введення правового режиму воєнного стану унеможливили їхнє проведення. Дискусії щодо виборів у 2024 році тривають ще з осені минулого року, але офіційна позиція влади була — зачекати до перемоги. Втім, нещодавно президент України Володимир Зеленський зробив вкрай неочікувану заяву — якщо війна затягнеться, необхідно буде шукати інструменти для проведення виборів. Чи означає це, що українцям слід готуватися до виборів та коли вони можуть відбутися, — розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.
Чи відбудуться вибори до кінця війни?
Неможливість проведення виборів до скасування правового режиму воєнного стану, а отже — до кінця війни — зумовлена кількома факторами. Це, передусім, безпекова ситуація, через яку організувати процес голосування у прифронтових районах чи на “нулі” буде неможливо. Другий фактор, пов’язаний з питанням грошей. Президентські вибори 2019 року обійшлися державі у 2,4 млрд грн, а отже для проведення наступної президентської чи парламентської кампанії Уряду та Парламенту доведеться щонайменше змінювати державний бюджет, оскільки коштів на вибори цьогоріч не закладено. Третя причина, яка унеможливлює вибори у 2024-му, — законодавча: їх прямо забороняє закон про правовий режим воєнного стану, на зміну якого також потрібен час.
“Під час активних бойових дій нереально гарантувати безпеку будь-кому з учасників, а через масовані російські удари значна частина виборчої інфраструктури зазнала руйнувань. Своєю чергою масова міграція робить дані Державного реєстру виборців неактуальними станом на зараз. В таких умовах дотриматися конституційних принципів просто нереально. Тому, якщо хтось думає, що для проведення виборів можна просто прибрати відповідну заборону із Закону “Про правовий режим воєнного стану”, який на відміну від Конституції можна змінювати будь-коли, він помиляється. Це не розвʼяже проблему проведення демократичних виборів в умовах війни та формування легітимних органів влади”, — пояснює старша радниця з правових питань Громадянської мережі “Опора” Ольга Коцюруба.
Хто б переміг, якби вибори відбулися?
Більшість українців підтримує позицію влади щодо проведення виборів після закінчення війни. Як свідчить соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведене 8-25 травня, лише 24% громадян вважають, що вибори повинні відбутися до завершення бойових дій, тоді як 72% переконані, що вибори потрібні лише після перемоги.
Водночас, ставлення українців до політичних лідерів та політичних партій за час війни зазнало суттєвих змін. Дослідження КМІС свідчить, що найбільш позитивно сприймали б партію волонтера та громадського діяча Сергія Притули, якщо б така партія буде створена, — так відповіли 28% респондентів. На другому місці (23%) — партія “Європейська солідарність” п’ятого президента України Петра Порошенка, а третє місце з 18% підтримки ділять партія “Удар” мера столиці Віталія Кличка та “Розумна політика” ексспікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. “Слуга народу”, якій симпатизують 13% громадян, — опинилась лише на шостому місці. До партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко позитивно ставляться лише 9% українців, негативно – 57%
Серед політиків найвищий рейтинг довіри вже довгий час утримує чинний президент Володимир Зеленський. За даними червневого дослідження Центру Разумкова, йому повністю або частково довіряють 53,8% громадян. На другому місці опинився очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім з рейтингом довіри в 45,8%. А на третьому — голова Служби безпеки України Василь Малюк, якому довіряють 37,9% громадян. Політики старої формації — не в лідерах “свіжих” рейтингів, утім після початку передвиборчого процесу ситуація ще може змінитися.

Станом на червень 2024 року президент України Володимир Зеленський зберігає найвищий рівень довіри українців.

Про це сказав директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, під час презентації дослідження.

Повністю або частково Зеленському довіряють 53,8% українців, не довіряють 37,8%.

“Характерним моментом є те, що Зеленському довіряють більше, ніж інституту президента України. Тобто можна сказати, що до Зеленського як до політика ставлення є кращим, ніж до президента Зеленського з усім його відповідним оточенням і службами”, – сказав Биченко.

Також позитивний баланс мають голова Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім (+13,3%), голова СБУ Василь Малюк (13,3%) та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба (7,3%).

Решта мають негативний баланс. Зокрема:

  • мер Києва Віталій Кличко -4,4%
  • телеведучий Сергій Притула -6,2%,
  • радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк -6,3%,
  • міністр внутрішніх справ Ігор Клименко -7,9%,
  • секретар РНБО Олександр Литвиненко -11,5%,
  • міністр оборони Рустем Умєров -13,2%,
  • голова фінансового комітету Ради, депутат від “Слуги народу” Данило Гетманцев -20,2%,
  • віце-прем’єрка Ірина Верещук – 21,2%,
  • прем’єр Денис Шмигаль -30,2%,
  • п’ятий президент Петро Порошенко 42,9%,
  • керівник Офісу президента Андрій Єрмак -44,4%,
  • голова Верховної ради Руслан Стефанчук – 46,3%,
  • керівник фракції “Слуга народу” Давид Арахамія – 47,3%,
  • депутат від “Слуги народу” Мар’яна Безугла – 59,1%,
  • екс- прем’єр Юлія Тимошенко – 67,1%.

Найменше українці довіряють голові партії ОПЗЖ Юрію Бойку (-67,8%) та колишньому раднику Офісу президента Олексію Арестовичу (-69,3%).

Опитування проведене Центром Разумкова з 6 до 12 червня 2024 року методом face-to-face в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих та територій, на яких тривають бойові дії. Опитано 2016 респондентів, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Нові податки та акцизи: що чекає на українців з вересня

Дружин і мам військових запрошують на безкоштовні проєкти відновлення у Карпатах