Які реформи у сфері правосуддя просуваються, а які — буксують? Україна завершила двосторонній скринінг і готується до відкриття переговорного кластеру «Основи». У колонці для Рубрика старша спеціалістка EasyBusiness Марія Шаламберідзе та експерт з євроінтеграції EasyBusiness Василь Бабич аналізують реформи, які вже відзначено у Звіті про розширення ЄС, і виклики, які залишаються. Серед них — блокування конкурсів до КСУ, тиск на антикорупційні органи, кадрова криза в судах.
Європейська інтеграція залишається ключовим стратегічним завданням України. Важливою віхою на цьому шляху стало завершення у вересні 2025 р. двостороннього скринінгу законодавства на відповідність нормам ЄС. Це відкриває шлях до початку переговорів про вступ, що відбуватиметься через відкриття кластерів.
Відкриватиме переговорний процес кластер 1 “Основи процесу вступу” (Fundamentals). Мінімальні обов’язкові вимоги для його відкриття, так звані бенчмарки, включали розробку дорожніх карт у трьох сферах:
- Верховенства права (розділ 23 “Судова влада та основоположні права” та розділ 24 “Правосуддя, свобода та безпека”);
- Реформи державного управління;
- Функціонування демократичних інституцій.
14 травня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив відповідні документи.
Попри те, що це рішення досі не призвело до відкриття першого кластера (цей процес залишається заблокованим з політичних причин, зокрема через позицію Угорщини), воно є важливим етапом. Адже саме ці дорожні карти визначатимуть вектор фундаментальних реформ на найближчі декілька років.
Таким чином, успіх України на всьому євроінтеграційному шляху безпосередньо залежатиме від реального утвердження верховенства права. Липневі події довкола спроб обмежити незалежність антикорупційних інституцій та останні розслідування НАБУ і САП у сфері енергетики — яскраве тому підтвердження.
Найскладніший іспит на шляху до ЄС: що показав аналіз виконання завдань у сфері верховенства права за Enlargement Report 2025?
Розділ 23 “Судова влада та основоположні права” передбачає створення незалежної, підзвітної та ефективної судової системи, гармонізацію законодавства у сфері прав людини та прав меншин, а також посилення гарантій недискримінації.
Розділ 24 “Правосуддя, свобода та безпека” охоплює питання управління зовнішніми кордонами, міграційної політики, співпраці у сфері кримінального правосуддя та боротьби з організованою злочинністю і тероризмом.
Ці розділи традиційно вважають найскладнішими у переговорах про членство. Виконання Україною відповідних дорожніх карт вимагає впровадження понад 500 заходів протягом 2025-2027 рр. Крім того, важлива реалізація щорічних рекомендацій Єврокомісії, які публікуються в межах Звітів про розширення (Enlargement reports). Хоча ці документи, на відміну від дорожніх карт, юридично не пов’язані з процесом вступних переговорів, вони значно впливають на сприйняття прогресу і оцінку реформ.
Звіти про розширення надають детальний огляд стану реформ у країнах-кандидатках, надаючи два види оцінок (за загальний рівень імплементації права ЄС та річний прогрес) за кожним переговорним розділом, а також рекомендації щодо пріоритетних кроків.
Вперше такий Звіт Україна отримала у 2023 р., після набуття статусу держави-кандидата у члени ЄС. У 2024 р. оцінки України були досить стриманими, тоді як найсвіжіший звіт за поточний рік демонструє суттєве покращення показників.
За розділами 23 та 24 Україна отримала такі оцінки: загальний рівень імплементації — “деякий рівень підготовки” (some level of preparation, або 2 з 5 у бальному еквіваленті), прогрес за рік — “деякий прогрес” (some progress, або 3 з 5).
У розділі 23 Єврокомісія відзначає наступні позитивні кроки: початок імплементації законодавства про створення судових органів на заміну ліквідованому Окружному адмінсуду м. Києва (ОАСК); створення Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (ВРП); продовження добору суддів та членів ВРП.
Водночас звіт фіксує й проблеми: гостра нестача кадрів в судовій владі; слабкий статус Громадської ради доброчесності (ГРД); неспроможність Парламенту призначити кандидатів у судді Конституційного Суду, які пройшли міжнародну перевірку; “досі політизована” посада Генпрокурора.
У сфері боротьби з корупцією звіт відзначає, що НАБУ, САП та ВАКС продовжують напрацьовувати track-record розслідувань та виносити вироки у справах щодо топ-корупції. Втім, цей прогрес “обмежений”, оскільки розслідування корупції іншими правоохоронними органами “стагнують”.
Також йдеться про “зростаючий тиск” на антикорупційні інституції та законодавчі ініціативи, що “ризикують підірвати ефективність боротьби з корупцією”. Кульмінацією стала липнева спроба підпорядкувати Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) Генпрокурору, що, на думку Єврокомісії, “поставило під сумнів відданість України її антикорупційному порядку денному”.
Щодо основоположних прав, прогрес є у захисті жертв злочинів (включно з воєнними) та початку імплементації Стамбульської конвенції. Однак звіт називає “тривожною” “тривалу відсутність прогресу” у питаннях криміналізації злочинів на ґрунті ненависті, створенні цивільних партнерств та реформі захисту персональних даних.
За розділом 24 відзначається “певний прогрес” у реформуванні Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а також у посиленні законодавства для протидії незаконному обігу зброї.
Проте загальні механізми інституційної співпраці та координації залишаються слабкими, так само як і рівні доброчесності та підзвітності. Звіт також вказує на ризики, закладені у нещодавніх законодавчих змінах (Закон № 4560-IX): хоча цей закон і відновив незалежність НАБУ і САП, він водночас надав СБУ повноваження проводити безпекові перевірки щодо співробітників інших правоохоронних органів, включно з тими ж таки НАБУ і САП. Єврокомісія наголошує, що ці нові механізми “не передбачають гарантій проти можливих зловживань”, створюючи ризики тиску на незалежні інституції.
Загроза відкату: що каже тіньовий моніторинг?
Тривожні тенденції за сферою верховенства права знаходять підтвердження у незалежному аналізі.
У жовтні коаліція громадських організацій — Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, Автомайдан, Антикорупційний центр “МЕЖА”, ІМІ, МІПЛ — опублікувала тіньовий звіт “Верховенство права, правосуддя та фундаментальні права в Україні — 2025”. Він містить незалежну оцінку поступу України за розділами 23 і 24 за вересень 2024 — жовтень 2025 рр.
Ключовий висновок: попри окремий поступ, із початку 2025 р. зафіксовано системні спроби нівелювання реформ, кульмінацією яких стала літня “атака нереформованих органів правопорядку на незалежність антикорупційних інституцій”, що спричинила перші за роки війни масові протести.
Серед загроз, визначених у звіті:
- Атака на НАБУ і САП через Закон №4555-ІХ та тиск на детективів НАБУ через персональні переслідування;
- Демонтаж судової реформи після завершення мандата міжнародних експертів у конкурсній комісії ВККС і початку формування нової комісії без них;
- Опір Верховного Суду, що, за висновками авторів, системно ухвалює рішення, які підривають реформу; за висновками ГРД, до доброчесності 51% суддів існують питання;
- Політичний тиск старих інституцій (ДБР, СБУ) на нові органи та журналістів-розслідувачів; зокрема, обшуки у ВККС і літні атаки на антикорупційні органи.
Ще один детальний тіньовий звіт за розділами 23 і 24 (за вересень 2024 — серпень 2025 рр.) підготували фахівці Лабораторії законодавчих ініціатив спільно з Transparency International Ukraine, ZMINA, ГО “Адвокат майбутнього”, “Європа без бар’єрів”, АПУ та “Європейською правдою”. Звіт містить понад 500 рекомендацій щодо законодавчих та інституційних змін і детально розкриває ті проблеми, які згодом були відображені у Звіті про розширення Єврокомісії.
Зокрема, він акцентує на:
- Реформі Конституційного Суду — нагальності прозорих конкурсів із залученням міжнародних експертів;
- Реформі СБУ — необхідності позбавлення служби невластивих їй повноважень і мінімізації ризиків політичного тиску;
- Протидії злочинам ненависті — багаторічній блокаді законопроєкту №5488;
- Реформі БЕБ — важливості повного перезапуску зі справді незалежним відбором керівництва.
