Сьогодні дуже важливий день. Рівно сім років тому на Об‘єднавчому Соборі у Києві постала єдина автокефальна помісна Православна Церква України.
Церква, яка насправді бере початок від Русі і Київської митрополії. Незалежність якої в Речі Посполитій відстоювало козацтво на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним, і яка пізніше розвивалась і допомагала розвивати культуру та науку впродовж доби Козацької держави.
Московська імперія у кінці 17 століття розпочала духовну анексію української церкви, обманними та силовими шляхами. Це продовжили і комуністи, але церква існувала і в часи комуністичного правління.
І от 5 років тому Помісні Собори УПЦ Київського Патріархату та Української апостольської православної церкви ухвалили рішення припинити свою діяльність як окремі релігійні об’єднання та об’єднатися в одну Православну Церкву України.
Якщо у 1991 році Україна відновила свою Незалежність державну, то 15 грудня 2018 року Православна Церква України відновила свою повноправну Незалежність духовну. Митрополита Епіфанія було обраний митрополитом Київським і Всієї України, першим главою Православної церкви України.
Об’єднавчий Собор став останнім кроком перед отримання Томосу про Автокефалію та остаточного розірвання духовних зв’язків української церкви з Москвою.
В контексті цього ми як ніколи раніше повинні відстоювати свій духовний суверенітет. Бо московська церква, яка за понад 300 років пустила свої пазурі в серця і душі українців, розкошує і сьогодні. В часи повномасштабного вторгнення, в часи великої небезпеки для держави, ми не маємо права допускати їхню діяльність, спрямовану на розкол суспільства, на відмову від свого українства, на шанування катів українського народу.
Саме тому критично необхідно офіційно позбутися метастазів московської фсбшної псевдоцерковної спільноти, яка і досі зсередини намагається руйнувати Україну.
Український криголам “Ноосфера” вперше перетнув полярне коло і забезпечує міжнародні дослідження
