За рік «Детектор медіа» спростував 6000 випадків дезінформації на сайті #DisinfoChronicle . Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував спростовані фейки маніпуляції та вкиди, розділив їх за темами і виокремив головні тренди пропаганди 2025 року. В першу чергу пропагандисти брехали про партнерів України, а також про військових та спецслужби – як не дивно, про політичну владу України пропагандисти брешуть відносно мало. А ще тепер пропаганда використовує інструменти ШІ, і це одне з найпомітніших змін в роботі російської пропагандистської машини. Але про «нацистів» та «розп’ятих хлопчиків» вони брешуть і досі, нових тем майже не вигадують.
У проросійских телеграм-каналх пошириюється відеоролик, стилізований під дизайн видання Financial Times. У ньому стверджується, що розслідувачі Bellingcat нібито довели: Європейський Союз уже понад рік таємно використовує заморожені активи Росії для латання дірок у власній економіці та збагачення чиновників. Пропагандисти запевняють, що офіційні дискусії про передачу коштів Україні — це лише «димова завіса», а насправді гроші давно витрачені на «молоді демократії» (Молдову, Вірменію) та приватні кишені європейських бюрократів. Для переконливості додано вигадану цитату данського політика Генріка Дама Крістенсена про «занепад Європи».
Це відео є черговим фейком, створеним за допомогою графічного маніпулювання брендами відомих видань. Видання Financial Times ніколи не публікувало такого сюжету. Команда Bellingcat також офіційно не проводила подібних розслідувань. Останні реальні матеріали Bellingcat щодо Росії стосуються зовсім інших тем: крадіжки українського зерна через порти Криму та приховування слідів воєнних злочинів у Маріуполі.
Данському політику Генріку Даму Крістенсену приписали слова про «провал Європи», які він ніколи не промовляв. Навпаки, позиція Крістенсена є прямо протилежною, з початку повномасштабного вторгнення він послідовно підтримує Україну. У своїх виступах він називав дії росії «зневагою до життя» та закликав до міжнародного засудження агресора.
Причина, чому ЄС досі не конфіскував активи РФ, — не «розтрата», а надскладні юридичні бар’єри. Європейські країни (зокрема Бельгія) побоюються численних судових позовів від РФ у майбутньому, підриву довіри до євро як світової валюти, та порушення фундаментального права на власність, що може створити небезпечний прецедент.
Отже, поширений відеоролик є фальшивкою, створеною для того, щоб переконати проросійську аудиторію, що Захід «грабує» росію через власну немічність, створити ілюзію тотальної корупції в ЄС, та посіяти недовіру між Україною та її західними партнерами.
У середині грудня у польських соцмережах поширювалися дописи про те, що масові протести аграріїв у Греції нібито викликані підписанням торговельної угоди між Євросоюзом та країнами Меркосур (Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай). Стверджується, що фермери бояться «затоплення» ринку дешевою латиноамериканською продукцією. Насправді протести є реакцією на скорочення субсидій ЄС та національних субсидій після корупційного скандалу, пов’язаного з шахрайством із землею. Маніпуляцію розвінчали польські фактчекери fakenews.pl.
Насправді причини протестів суто внутрішні та економічні, а сама угода ще навіть не почала діяти.
Грецькі фермери дійсно вийшли на масові акції, блокуючи порти та аеропорти, але їхній гнів спрямований на грецький уряд та затримки європейських виплат, а не на латиноамериканський імпорт. Головний тригер протестів — заморожування виплат на суму понад 600 мільйонів євро. Це сталося через масштабне шахрайство: група фермерів за сприяння посадовців фальсифікувала документи на землю, щоб незаконно отримувати кошти від ЄС. Після аудиту грецький уряд заморозив виплати, що вдарило по чесних виробниках.
Ситуацію погіршила біологічна криза. З серпня 2024 року в Греції вирує віспа овець. Це особливо загрожує виробництву сиру фета – ключового експортного продукту Греції з захищеним позначенням походження. Близько 80% овечого та козячого молока в країні йде саме на фету.
Твердження про «затоплення ринку» продуктами з Південної Америки є безпідставними. Станом на кінець 2025 року документ лише проходить етапи узгодження. Остаточне підписання неодноразово відкладалося через опір Франції, Польщі та Італії.
Російська пропаганда та євроскептики часто використовують реальні протести в країнах ЄС, щоб підживити наратив про «шкідливі рішення Брюсселя». У випадку з Грецією протести — це реакція на реальні проблеми, пов’язані із корупцією, внутрішніми перевірками та епідемію тварин, а не через міжнародну торгівлю.
Фейк: українських школярів нібито штрафують за розмови російською на перервах
Пропагандистські джерела стверджують, ніби «примусовими» заходами «київська влада намагається змусити школярів говорити українською не лише на уроках, а й на перервах». Насправді, в Україні не передбачено жодних штрафів за використання дітьми іноземних мов у приватних розмовах. Закон про державну мову не втручається у сфери релігійних церемоній та особистого спілкування. Фейк розвінчали експерти stopfake.
В Україні немає жодних санкцій за застосування російської мови в особистому спілкуванні. Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не забороняє використовувати будь-яку зручну мову в приватних бесідах.
Український закон про мову регулює використання української як єдиної державної «при виконанні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя» (Стаття 1, пункт 7). Закон про державну мову не поширюється на релігійні обряди та міжособистісне спілкування – це чітко вказано в окремому пункті Статті 2 Закону. Жодних «заборон» на російську мову в приватних розмовах не міститься й в інших нормативно-правових актах України.
Водночас в Україні існує законопроєкт №13072 від 11.03.2025 про внесення змін до деяких законів щодо мови в освітньому процесі. Російська пропаганда часто посилається на цей документ, звинувачуючи Україну в «репресивних методах» у сфері освіти. Законопроєкт передбачає запровадження механізмів, які дадуть змогу вчителям вимагати від учнів спілкуватися державною мовою в межах закладу освіти. Однак у тексті законопроєкту відсутні будь-які положення про штрафи для дітей. Крім того, документ з березня 2025 року перебуває на розгляді у Верховній Раді і досі не виносився на голосування навіть у першому читанні.
Міністер освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю Аллі Мазур наголошував, що жодних штрафів для учнів у закладах освіти не існує. Головна мета освітніх установ – не карати, а гарантувати мовні права дітей та формувати в школах стійке, повноцінне україномовне середовище.
