Минулого тижня з’явилася новина, яка одразу привернула увагу ринку: міністр фінансів США дозволив тимчасово купувати російську нафту. Реакція була очікуваною – багато хто обурився.
На перший погляд, це рішення мало на меті зменшити пропозицію на світовому ринку і стримати зростання цін на нафту. Проте на практиці наслідки виявилися мінімальними: ціни залишилися на дуже високому рівні.
Давайте подивимось на цю історію більше детально. Після початку політичної та військової активності США в Ірані ціна на нафту зросла з $60 до $80-100 за барель.
Іран, як і Росія, є експортером важкої нафти, яка йде до Китаю. Аналогічна ситуація з Венесуелою, де експорт після дій США ще не відновився.
До початку цієї інтервенції російська нафта Urals торгувалася з дисконтом близько $40 за барель при собівартості $30-35. Вартість видобутку – $10-15, можливо до $20, додатково фрахт і страховка – ще $10-15 залежно від порту та місця доставки.
Тобто маржа була невеликою, а тиск з боку США на Індію та випадки захоплення танкерів ще збільшували дисконт.
Після активності США в Ірані ситуація змінилася: ціна на нафту злетіла до $80-100 за барель. Удар торкнувся і важкої нафти Ірану, що автоматично вплинуло на ринок важкої нафти в регіоні.
За непідтвердженими даними, Urals зараз торгується близько $75-80 за барель, а деякі джерела навіть говорять про премію до ціни брендової нафти. Можливо, точні ціни варіюються в діапазоні $70-90 за барель.
Це означає, що росія отримала можливість продавати нафту за значно вищою ціною, ніж раніше. Але одночасно російський Мінфін зробив майже непомітний, але ключовий крок: припинив операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку.
Відразу почався ефект на курс: долар/рубль слабшає, а ПФСІН з 104 знизився до 70. Якщо ця тенденція триватиме, це свідчитиме про цілеспрямовану політику Мінфіну на забезпечення потреб бюджету.
Розглянемо цифри. На морі перебуває близько 130 млн барелів російської нафти. За різними даними, 30 млн вже законтрактовані Індією. Тобто близько 100 млн барелів залишаються непроданими.
Якщо продати їх за $70-90 за барель, росія отримає $7-9 млрд додаткової валютної виручки.
Ці дії Мінфіну, поєднані зі зростанням цін на нафту, призводять до парадоксальної ситуації: рубль слабшає, хоча країна отримує значну валютну виручку.
Наслідок для бюджету рф очевидний – продаж 100 млн барелів може дати приблизно $2 млрд надходжень, що відповідає 160-200 млрд рублів. Тобто дії США опосередковано поповнюють російський бюджет мінімум на 200 млрд рублів.
Таким чином, навіть рішення, яке здавалося обмеженим, створило для росії фінансовий “підштовх” через зростання цін на нафту та валютні надходження. Водночас політика Мінфіну забезпечує максимальну вигоду для бюджету, навіть ціною тимчасового послаблення рубля.
