З цією думкою я стикаюся безперервно, хоча, здається, хибність цього переконання очевидна. І мається на увазі не той факт, що жінки в сучасному світі більше себе прикрашають чи більше зусиль докладають для “покращення” себе, а пряме упередження: “жіноче тіло красивіше за чоловіче”. “Від природи”.
Такі твердження я чую в рамках розмов про фото в додатках для знайомств і, звісно, хтивки. Мовляв, чоловіки не відправляють хтивок, бо вони некрасиві, в них немає, чого фотографувати, крім пеніса, голі чоловіки це не сексуально тощо. А в жінках, тим часом, красиве все.
З останнім твердженням я, до речі, щиро погоджуюся. Жіноче тіло прекрасне. Як і чоловіче. Як і будь-яке людське тіло. Якісь для нас привабливіші, якісь менш привабливі, але тіло є тіло, і воно гарне. Подивіться на античні скульптури, живопис усіх часів, на зірок-чоловіків. В сенсі, чоловіче тіло не прекрасне? Про пеніс я взагалі мовчу. Така шикарна річ, що її в усіх культурах безперервно імітують, повторюють, відливають, різьблять, малюють, прикрашають…
Але поговорити я хотіла про інше.
Адже, на перший погляд, здається, що це так зване “позитивне упередження” щодо жінок. Типу, ви дуже красиві (а в Україні навіть “найкрасивіші”), “жіноче тіло — це витвір мистецтва” — це ж ніби як комплімент? А комплімент — це ж ніби як і добре? Тим часом, як чоловічу красу знецінюють, кажуть, що вони “як мавпи”, і це ж ніби як погано? Так?
Але які переваги отримують жінки від упередження про те, що є красивими від природи? Ну, на нас дивляться, охочіше чекають від нас хтивок, луплять вогники в сториз, можуть купити суші. Але це все тільки тоді, коли дивляться і схвалюють, а можуть ж і не схвалити (і так і буде рано чи пізно). А як не схвалять, то ховайся. Бо бути некрасивою для жінки — це ніби як “йти проти природи» і навіть певним чином ображати тонкі почуття спостерігачів. В результаті ми, з одного боку, “красиві від природи”, а з іншого, сука, безперервно маємо себе під цю “природну даність” підганяти, втрачаючи гроші і час на зали/масажі/фарбування/макіяжі/всю хуйню. А ще, увага, на пошук вдалих ракурсів, гарне світло, відбір з десятків знімків, обробку фото. Таким чином, підтверджуючи упередження про те, що “жінки красивіші від природи”, а чоловіки — головне, щоб чистий був, і любити його треба за прекрасну душу і інтелект.
Мене, наприклад, теж можна любити за прекрасну душу і інтелект, але при цьому мені дуже не рекомендовано бути “трошки красивішою за мавпу”. Бо якщо я навіть “трошки менш красива за жінку” — це вже злочин (почитайте один з моїх нещодавніх тредів).
На виході, в суспільній думці, я, як жінка, красивіша за чоловіків, але все одно в програші: ані мені право бути некрасивою, ані уваги до моєї прекрасної душі, ані, блін, гарних чоловічих хтивок (ну, майже), бо майже ніхто з чоловіків не вміє їх робити. Але не тому, що некрасиві, а тому, що ніколи не вважали цю навичку потрібною. Бо чоловіків сексуалізують значно, значно менше.
Це несправедливо. Я хочу, щоб всі люди були для когось красиві, щоб всім людям можна було бути некрасивими (для когось), і щоб чоловіки слали мені більше хтивок.
П.С: будь-яка хтивка має бути частиною взаємної гри, окей? Тому навіть якщо ви красивий як Аполон, давайте спочатку з’ясуємо, чи готова я з вами грати.
