Михайло Драпатий — бойовий генерал, чия військова кар’єра тісно пов’язана з найскладнішими ділянками російсько-української війни. Тепер він очолив усі Збройні сили України. Йому 43 роки, а сам він із Камʼянця-Подільського, що на Хмельниччині.
Широко відомим Драпатий став ще у 2014 році. Тоді він командував механізованим батальйоном 72-ї бригади. Саме його бойова машина йшла попереду колони, яка прорвала барикади проросійських сил у Маріуполі. Кадри, на яких БМП буквально перелетіла через укріплення, швидко облетіли всю країну.
Того ж року він керував виходом українських військових з оточення поблизу Ізвариного. Підрозділам довелося діяти під постійними обстрілами та майже без нормального постачання, однак значну частину сил вдалося вивести й зберегти.
Згодом Драпатий служив начальником штабу 30-ї механізованої бригади та командував 58-ю мотопіхотною бригадою, яка воювала на Авдіївському та Ясинуватському напрямках.
Після початку повномасштабного вторгнення він керував українськими силами на півдні. Підрозділи під його командуванням звільняли населені пункти Херсонської та Дніпропетровської областей. Драпатого також називають одним із командирів, причетних до успішної операції зі звільнення правобережної Херсонщини.
Ще один важливий епізод — російський наступ на Харківщину навесні 2024 року. Коли ворог пішов у напрямку Вовчанська, Драпатого відправили стабілізувати ситуацію безпосередньо на місці. Наступ росіян вдалося зупинити, а оборону посилити.
Пізніше він очолював Сухопутні війська, командував угрупованням «Хортиця» на одному з найважчих напрямків Донеччини, а згодом став командувачем Об’єднаних сил ЗСУ.
Серед його нагород — Хрест бойових заслуг і всі три ступені ордена Богдана Хмельницького. Тобто він є повним кавалером цього ордену.
Маріуполь, Ізварине, Херсонщина, Харківщина та Донбас, Драпатого неодноразово відправляли туди, де ситуацію потрібно було швидко рятувати. Тепер перед ним наймасштабніше завдання за всю кар’єру — керувати українською армією.
І найголовніше, за Драпатого виступають чимало військових, оскільки вони кажуть, що людей він не кидає, а йде разом з ними. Тому маємо надію, що ситуація на фронті кардинально зміниться на нашу користь.
Також слід додати, що якщо Драпатого люблять та поважають чимало військових, то за Сирського у ЗМІ часто казали, що він міг посилати людей на мʼясні штурми.
