8 листопада – Міжнародний день радіології і професійне свято лікарів-рентгенологів, рентген-лаборантів та всього персоналу, який працює в галузі радіології. Не забудьте завтра привітати тих, хто бачить нас наскрізь 👀
Іван Пулюй — українець із Гримайлова на Тернопільщині.
Ще у 1880–1882 роках він досліджував катодні промені, створив оригінальну газорозрядну трубку, яка згодом отримала назву лампи Пулюя.
***
8 листопада 1895 році Вільгельм Конрад Рентген відкрив рентгенівське випромінювання, поклавши початок нової медичної дисципліни – радіології.
Але! Українець Іван Пулюй, відомий вчений-фізик, перекладач Біблії українською мовою, ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, у своїх дослідженнях на кілька років випередив Рентґена, фактично відкривши х-промені. 
***
Після закінчення Віденського університету Пулюй працював у знаменитого на той час фізика Авґуста Кундта, в тій самій лабораторії працював Конрад Рентґен. Саме тоді Іван Пулюй вів дослідження протікання струму в газових лампах, досліджував властивості катодних променів. Він вже тоді, в 1881 році сконструював лампу, яка давала можливість на ній побачити невидимі промені. Кажуть, він ці лампи подарував Рентґенові. Коли Рентґен заявив про своє відкриття, Іван Пулюй запитував: «Ти користувався моїми лампами?». Рентґен нічого не відповів. Тільки згодом син знайшов якогось листа від нього зі словами «В мене не було часу вам дати відповідь».
***
Катодні трубки і скляні прилади для фізичних експериментів український фізик створював самотужки — і перші зразки своїх «ламп» він презентував за 12-14 років до експериментів Рентгена. Проте останній був німцем, а перший — українцем у німецькій імперії. Було би дивно, якби українцеві в ті часи вдалося захистити свій патент. 
У 1880-1882 роках Пулюй робить докладний опис катодного видимого випромінювання. А згодом робить декілька променевих знімків — зламаної кістки 13-річного підлітка та руки власної дочки із металевою шпилькою під поверхнею долоні, а також скелета мертвої дитини. Для запровадження регулярних лабораторних дослідів потрібна була і лабораторія, і кошти, яких у Пулюя не було. А от Рентген все це мав — тому й промені «дісталися» йому.
***
Іван Пулюй називав Україну «перлиною Європи» і говорив, що самостійність його рідної країни — «ключ до мирного залу Європи». Серед мов, який знав Пулюй (крім української та німецької, які були потрібні йому для роботи) — грецька, староєврейська, іберійська. Спільно з письменниками Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуй-Левицьким вони утрьох перекладають українською Біблію — і видають її 1903 року.
Історія відкриття рентгенівських променів — одна з найцікавіших і водночас найсуперечливіших сторінок в історії науки. Ім’я українського фізика Івана Пулюя (1845–1918) справді пов’язане з цим відкриттям. Існує версія, що німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген скористався науковими напрацюваннями Пулюя, а згодом отримав світову славу і Нобелівську премію.
У чому полягає суперечка?
Є декілька важливих обставин.
1. Пулюй випередив Рентгена в конструюванні апаратури.
У 1881 році він створив особливу катодну лампу. Її конструкція з додатковим електродом (антикатодом) дозволяла отримувати інтенсивне випромінювання. За свої розробки Пулюй отримав срібну медаль на міжнародній електротехнічній виставці в Парижі.
2. Рентген міг знати про роботу Пулюя.
Обидва науковці працювали в німецькомовному академічному середовищі, а Рентген мав нагоду ознайомитися з розробками Пулюя. Водночас документального доказу, що Рентген викрав його конструкцію чи результати експериментів, немає.
3. Пулюй створив надзвичайно якісні рентгенівські знімки.
У 1896 році він продемонстрував можливості своєї лампи для медичної діагностики. Його знімки людських кісток, руки з металевою шпилькою та скелета ненародженої дитини стали важливими документами ранньої історії рентгенології.
PubMed Central (PMC)+2
4. Рентген отримав Нобелівську премію.
У 1901 році Рентген став першим лауреатом Нобелівської премії з фізики. Пулюй залишився поза цією історією світового визнання.
Найцікавіший момент
Пулюй не намагався привласнити собі відкриття Рентгена. У своїх наукових публікаціях 1896 року він використовував назву «рентгенівські промені» та визнавав пріоритет німецького фізика у відкритті нового виду випромінювання.
Водночас Рентген у своїх подальших працях не відзначив належним чином внеску Пулюя. Це одна з причин, чому український учений тривалий час залишався в тіні свого знаменитого сучасника.
Пулюй був одним із піонерів технології рентгенівського випромінювання, створив власну унікальну апаратуру та зробив величезний внесок у становлення медичної рентгенології, але світова історія науки закріпила майже всю славу за Рентгеном.
