Студенти і викладачі провели мітинги у 20 містах України на знак протесту проти міністерської редакції закону про вищу освіту. Вони заявляють, що їхні попередні вимоги не врахували в документі.
До акції протесту долучилися студенти з усіх регіонів України від Луцька до Донецька та Сімферополя. Головна вимога страйкарів – не допустити прийняття проекту закону «Про вищу освіту» у редакції Міністерства освіти. Студенти хочуть унеможливити підняття плати за навчання після підписання контракту, запровадження триступеневої системи вступу до вишів, суворих санкцій за плагіат аж до відрахування з університету, а також домогтися більшої автономії як для вишів, так і для кожного окремого студента.
«Неслухняна» влада
«Ми проводимо цю акцію, аби показати, що після останнього протесту, коли відкинули цей законопроект і створили комісію з вироблення нового, де був один представник від протестуючих студентів, наші зауваження не були прийняті», – сказавDeutsche Welle один з організаторів акції, активіст профспілки «Пряма дія» Іван Шматко. Він був одним з учасників київського мітингу, який почергово пройшов біля Адміністрації Президента та Кабінету міністрів, де вимоги студентів були передані профільному міністрові Табачнику.
Студенти на мітингу в Києві У самому ж міністерстві заявляли, що для протестів підстав не бачать і запевнили, що вимоги студентів вже врахували. Шматко підтверджує, що скандальні статті справді переписали, проте зробили їх заплутаними, а це може дати підстави для вільного трактування законодавчих положень кожним окремим ректором, каже він.
П’ять-шість навчальних курсів
Викладачів у законопроекті хвилює скасування обмеження годинного навантаження за навчальний рік. У чинному законі максимальне навчальне навантаження на викладачів становить 900 годин на рік, каже викладач політології національного університету «Києво-Могилянська академія» Інна Совсун. Для порівняння на Заході ця норма складає в середньому близько 200-300 годин, додає вона: «У наявному законопроекті навіть чинна дуже висока норма знята – написано, що максимальне навантаження визначатиме Кабмін, а це означає, що коли у Кабміна немає грошей, можна заощадити і змусити викладача на ті самі гроші читати не три-чотири курси на семестр, а п’ять-шість».
Тим часом у законопроекту знайшлися і прибічники – декілька десятків студентів, які стояли спиною до будівлі президентської канцелярії по інший бік міліцейської загорожі. Та більшість з них не змогли конкретно пояснити мету свого перебування там, запевнивши лише, що усіляко підтримують курс освітніх реформ, пропонований владою, повідомляє http://www.dw-world.de