Цьогоріч святкування 20-річчя Незалежності нашої рідної країни України супроводжувалось неабияким ажіотажем – з одної сторони, і байдужістю – з іншої. Хтось гарно у вишиванці прогулювався центральними вулицями міста (села), хтось брав участь у урочистостях, хтось копав картоплю на полі, хтось страйкував біля державних органів влади, хтось просто спав, не знаючи навіть, що сьогодні за свято і що сьогодні його країні виповнилось 20-ть років вільного, незалежного життя, а хтось свідомо не святкував.
Я знаю, що в нашій країні мало хто почуває себе вільним і незалежним, і підтримка від держава практично рівна нулю, якщо не мінусу. Проте Україна постійно була, є і буде багата на людей, які попри всі життєві негаразди та незгоди, нелегку долю, радіють життю, радіють тому, що вони живуть в Україні, і цю радість вони передають іншим.
Такими людьми може пишатись також Бучаччина. Тут проживає багато людей, які своїм розумом, патріотичністю та завзяттям можуть звеличити не тільки свій рідний край, але й усю Велику Україну.
В Бучачі на День Незалежності України, групою молодих, небайдужих до своєї рідної країни, людей було організовано акцію «Автопробіг – «МИ НЕБАЙДУЖІ». Маршрут проходив таким чином : Трибухівці → Ріпинці → Помірці → Малі Заліщики → Язлівці →Новосілка→ Дуліби → Скоморохи → Соколів → Золотий Потік → Сороки → Бучач(масив Південий) → Бучач(центр) → Бучач (агроколедж) → Зелена → Переволока → Бучач (цукровий завод) → Бучач (центр) → Бучач (агроколедж).
Склад учасників «Автопробігу – «МИ НЕБАЙДУЖІ»:
1. Ford Connect: ♦ власник авто і водій: Сайчук Олег;
♦ прапороносець: Головецький Роман.
2. ВАЗ 21099 («дев’яносто дев’ята»): ♦ власник авто і водій: Боднар Іван;
обладнана аудіо колонкою ♦ прапороносець: Зінчак Ігор.
3. Dacia Logan: ♦ власник авто і водій: Голуб Сергій;
♦ прапороносець: Ліщинський Мирослав;
♦ фотограф: Купчинський Тарас.
4. Mazda 3: ♦ власник авто і водій: Гишка Руслан;
♦ прапороносець: Гоголь Василь.
5. Opel Vectra: ♦ власник авто і водій: Ярославський Іван;
♦ прапороносець: Гафткович Віктор.
6. ВАЗ «Копійка» : ♦ власник авто і водій: Козак Юрій;
♦ прапороносець: Фальоса Степан.
7. Opel Cadett: ♦ власник авто і водій: Велещук Петро;
♦ прапороносець: Дутчак Павло.
До цього заходу немає жодного відношення та чи інша політична партія чи організація, а також владні органи. Сам задум і організація акції належить виключно молодим патріотично-активним людям із Бучача, всі затрачені кошти – це гроші самих учасників дійства, допомоги із зовні не було зовсім.
В заході були задіяні 7-м автомобілів, які були забезпечені 5-ма синьо-жовтими і одним червоно-чорним прапором. Кожна машина була прикрашена синьо-жовтими стрічками, а учасники акції мали синьо-жовті стрічки на грудях та на руках. Одна з машин була обладнана аудіосистемою, через яку лунали виключно українські патріотичні пісні. Про феєрію, емоції, почуття, переживання і настрій під час автопробігу важко говорити, бо їх було настільки багато, і вони були настільки потужні, що багато людей у селах, переважно старшого віку просто плакали стуливши руки до купи. Усі люди настільки були вдячні учасникам автопробігу, що безперестанку дякували, висловлювали свою палку любов до України і запрошували обов’язково приїхати ще.
Малі діти, продавці в магазинах, випадкові прохожі, господарі найближчих будівель, залюбки не цураючись виходили на зустріч із учасниками автопробігу. Всім бажаючим роздавались синьо-жовті стрічки на груди і на руки. Зроблено багато фото на яких зображені веселі та задоволені собою УКРАЇНЦІ. До речі, до фото ставали усі, старі чи молоді, одягнені в старе чи нове, ніхто не зважав ні на що, всі в той час були одним великим народом.
Проте так як нас зустрів Золотий Потік, то певне ще ніхто з учасників ще не переживав подібних душевних почуттів, усі були просто в якомусь патріотичному екстазі. Приїхавши туди ми побачили багато місцевих жителів одягнених в різного роду вишиванки. Усі присутні випромінювали якусь любов, радість і доброзичливість. Як нам потім сказали, це було якраз закінчення святкових урочистостей до Дня Незалежності. До нас тут віднеслись як до рідних синів, нас вітали, з нами фотографувались, нам дякували. Я особисто спілкувався і з малими дітками, і з молоддю, і з людьми – учасниками виступів, і з старшими людьми – з усіма була розмова на одному рівні, таке було враження що я з ними виріс. Поважні жінки у красивих вишиванках запросили навіть нас проїхатися з прапорами через центральну вулицю села, де проїзд заборонений. В цей час ми самі собою пишалися.
Розповідати можна було б безкінечно, бо емоції та почуття лились через край, проте я думаю найкращі і найщиріші слова будуть слова тих людей, які були учасниками автопробігу і ті хто його зустрічав!!!
«Автопробіг – «МИ НЕБАЙДУЖІ» перевершив усі сподівання і думки його учасників та організаторів. Це було щось фантастичне, душевне і неповторне. Ми є народом Великої України
Велика подяка за підтримку та спонсорські внески учасникам автопробігу, Григорію Лабчинському за матеріальну підтримку, Купчинському Тарасу за фото і відео звіт, Гребеньовському Віктору за підтримку та розміщення даного матеріалу, усім жителям бучаччини які зустрічали нас і дарували нам море позитивних і радісних емоцій, заставили відчути нас справжніми патріотичними особистостями!!!
Слава Україні!!! Слава нашій нації!!!