Старий за́мок або Тернопільський замок — фортифікаційна споруда у місті Тернопіль (обласний центр в Україні), пам’ятка архітектури національного значення. Розташований за адресою вул. Замкова, 12
Зведений 1540—1548 на лівому березі річки Серет в урочищі Сопільче для охорони південно-східний кордонів Речі Посполитої від нападів кримських татар.
В наш час від замку лишився лише палац.
Право на володіння територією сучасного міста та спорудження замку надав король Сигізмунд І (Зиґмунт) короному гетьманові Яну Тарновському. Одночасно із замком у долині Серету насипали дамбу та звели греблю-міст, у результаті чого річка розлилася й утворився став (див. також Тернопільський став).
Із півночі замок та місто захищала річка Рудка з болотистою заплавою (нині вул. Соломії Крушельницької), з півдня — великий став В. Баворовського (нині його нема). Від міста замок був відділений вузьким сухим ровом-“фосою” й обнесений земляним валом із дубовим частоколом, підмурований зсередини; по краях висчіли муровані (з тесаного каменю) прямокутні вежі з бійницями. В’їхати до нього можна було зі сходу через кам’яну браму з підйомним мостом на ланцюгах.
Основною замковою спорудою був житловий палац, який із огляду на природне розташування замку звели різноповерховим: окрім 3-х основних поверхів, які було видно з боку міста, — ще 2 підземних, що відкривалися з крутого берега ставу 2-а рядами бійниць.
Впродовж всієї своєї історії Тернопільський замок часто піддавався різним нападам і руйнаціям. Ще під час будівництва, у 1544 році, татари вже намагалися напасти на місто, проте завдяки захисту міського ополчення ,яке очолювали Бернард Претвіч, Ян Гербурт, Олександр і Прокіп Синявські, вдалося стримати татарську навалу аж до підходу лицарських сил з-під Сандомира. Серйозних руйнувань зазнав замок у 1575, 1589, 1672 рр. У 1675 році паша Ібрагім Шишман отаборився біля Тернополя і взяв місто в облогу.
Під час нападів татар і турків (1544—1675) міщани ховалися в підземеллях замку, пристосованому до тривалої оборони. Підземні ходи зв’язували замок із Надставною, Середньою і Монастирською церквами, костьолами оо. Домініканців та Єзуїтів, синагогами; можливо, під ставом – із Загребеллям.
1621 власник Т. Замойський реставрував замок і приймав тут королевича Владислава ІV Вазу.
Відомості про замок, місто і став відом із “Щоденника подорожі» німецького мандрівника У. фон Вердума, який подорожував територією сучасної Тернопільщини у липні 1671 – січні 1672.
1675 турки спалили замок, зруйнувалм укріплення, підірвали обидві вежі (їх більше не відбудовували).
Замок відбудовувався вкінці 17 – на початку 18 ст.
