ХРИСТОС ВОСКРЕС !
Шановне ТОВАРИСТВО !
25 лютого відбувся історичний саміт ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ – УКРАЇНА, на якому, нарешті, формально було стверджено Європейський вибір Українського народу у подальшому його існуванні. Наступні етапи -15 травня, і, на кінець – листопадовий саміт у Вільнюсі.
На жаль, такий вибір Український народ змушений стверджувати у черговий раз, незважаючи на те, що свого часу геніальний Борис Олійник писав – «бо ми тоді вже побілити хату, коли Європа ще не вилізла з печер».
Отже, прагнення керівної верхівки нашої держави стати ЄВРОПЕЙЦЯМИ дає можливість іншим громадянам скористатися правом жити за європейськими стандартами, у тому числі і в сфері розвитку громадянського суспільства.
Саме європейський вектор майбутнього розвитку України спричинив появу відомої постанови КМУ від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», якою, зокрема, передбачено функціонування при органах виконавчої влади громадських рад.
Чому саме так поставлено питання ?
Як усім відомо, виконавча влада в Україні після історичного рішення Конституційного Суду України формується Президентом України.
Президент ЯНУКОВИЧ, отримавши від народу мандат на владу оголосив курс реформ.
Згідно з існуючою вертикаллю виконавчої гілки влади їх повинні здійснювати Уряд через відповідні міністерства та місцеві державні адміністрації.
Як отримати нашому Президенту відповідь від суспільства: чи правильно обрано ті чи інші рішення при реформуванні країни, чи адекватно до потреб суспільства діють міністри і органи виконавчої влади на місцях? Невже для оцінки результатів своєї роботи від співгромадян потрібно чекати до чергових виборів Президента?
Адже вибори Президента проводять лише раз на п’ять років, і між виборами альтернативна від думки президентських адміністрацій думка громади має бути почута у найвищих київських кабінетах.
А якщо на це не буде відповідної реакції обласної державної адміністрації – то громада має право достукатися і до Уряду чи до самого Президента. Саме так повинно бути.
Що ми маємо зараз?
Лише переможні реляції, хвалебні оди на шпальтах прикупленої місцевої преси.
Такі ж репортажі придворних журналістів на місцевому державному радіо та телебаченні.
Не маю жодного сумніву, що в обласній державній адміністрації, в тому числі і на дуже високих посадах, працює велика кількість молодих професіоналів і патріотів, які знають що робити і вміють це робити. Однак, запроваджена упродовж двоє років в області система правління, яка може бути прирівняна до султанату, не дозволяє висловити іншої думки, ніж думка султана, бо миттєво “ятаган” губернатора відітне голову такому сміливцю”.
На яких проблемах життя області, на мою думку, повинна зосередити свою діяльність ГРОМАДСЬКА РАДА при ОДА.
ПЕРШЕ.
Повернення органам виконавчої влади в області твердого національного духу.
Бо складається враження, що за своїм внутрішнім єством теперішня обласна виконавча влада є окупаційною, як ідеологічно, так і географічно.
Збереження системи національно-патріотичного виховання у школах та вузах.
Припинення “шароварщини” в культурно-мистецьких заходах, яка дискредитує саме поняття українства.
ДРУГЕ.
Майбутнє області після реформи адміністративно-територіального устрою України.
Не є таємницею, що поступово і системно триває реорганізація територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади та певних господарських і фінансових структур.
При цьому майже у половині райцентрів ліквідовуються представництва згаданих структур, як юридичні особи.
Це втрата робочих місць, зменшення доходів населення, надходжень до відповідних місцевих бюджетів, занепад інфраструктури та вивільнення висококваліфікованих працівників в галузі державного управління.
А , отже, деградація.
ТРЕТЄ.
Реформа системи охорони здоров’я.
Хоча обласною радою ніякої концепції реформування системи охорони здоров’я не схвалено, виконавчою владою ведеться цілеспрямована робота, орієнтована на виведення різними способами кращих закладів медичної інфраструктури, як у Тернополі, так і у районах, з комунальної власності (окремими впливовими та пов’язаними родинними узами особами).
ЧЕТВЕРТЕ.
Розвиток села в умовах тотального панування агрохолдингів.
Від сільських громад відібрано природний зв’язок з землею через те, що місцеві жителі не мають можливості працювати біля землі внаслідок застосування нових агротехнологій, при яких використовується мінімум людської праці.
Управління виробничими процесами у землеробстві здійснюється завдяки сучасним комунікаційним технологіям з центральних офісів відповідних компаній, що знаходяться або в Києві, або за межами країни.
Тому потрібна довгострокова програма розвитку села – план відродження життя на селі.
Не лише створення робочих місць, що є визначальним, але й надання освітніх, медичних, культурних, побутових послуг, та забезпечення гідного рівня доходів, як працюючим на селі. так і власникам земельних паїв.
Досвід життя нашого села при польській окупації підтверджує, що наш народ здатний це зробити навіть при чужинецькій владі.
То чому ми не можемо цього зробити за своєї влади?
Чи може у нас відбувається переокупація ?
П’ЯТЕ.
Майбутнє міст.
Місто – це той населений пункт, де функціонує промисловість.
За цією ознакою містом стають Байківці, Деренівка, Товстеньке.
А що з Тернополем, Бережанами, Кременцем, Збаражем, Теребовлею?
Що роблять бізнесмени, котрі приватизували заводи? Якщо їх про це не питає влада, то має спитати ми від імені всієї Тернопільської громади.
До яких пір буде Тернопільська міська рада буде сприяти прагненню будівельних фірм до ущільненої забудови обласного центру?
ШОСТЕ.
Охорона довкілля і сталий розвиток.
У жовтні 2012 року ухвалено Закон, яким ліквідуються територіальні органи Міністерства екології та природних ресурсів – державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях, які забезпечували реалізацію державної екологічної політики, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів на регіональному рівні, створення і збереження об’єктів природно-заповідного фонду та співпрацю з громадськими природоохоронними організаціями, місцевими громадами.
Передбачені законом зміни призводять до розбалансування основ екологічного законодавства, руйнують систему контролю та координацію всіх органів влади щодо впровадження екологічної політики і, як наслідок, призведуть до узаконення перерозподілу цілих територій у приватну власність, руйнації екомережі, погіршення стану водних об’єктів, атмосферного повітря та біорозмаїття.
В області жодне місто, крім обласного центру, не має очисних споруд. Усі шкідливі стоки опиняються в Дністрі або Прип’яті, забруднюючи на своєму шляху інші ріки. Не кажу вже про ситуацію з твердими побутовими відходами, тобто сміттям.
СЬОМЕ.
Дотримання законності, зокрема, законів у сфері діяльності інститутів громадянського суспільства.
Назву лише один факт.
Дійшло до того, що упродовж двох років в області ніхто не може забезпечити виконання членами обласної виборчої комісії норм Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів» після складання окремими депутатами обласної ради депутатських повноважень у зв’язку з отриманням іншого представницького мандата.