1 вересня розпочався новий навчальний рік. Батьки старанно готували своїх дітей до цього. Проте далеко не всі знають, з яким зором та запасом зорових функцій пішла дитина назустріч новим навантаженням (в тому числі зоровим).
Короткозорість, або міопія – це розлад зору, за якого людина добре бачить близькі предмети і невиразно, розпливчасто – віддалені. Вона буває вродженою, може проявлятись у дошкільнят, але найчастіше виникає у шкільному віці, причому з кожним роком навчання кількість школярів з короткозорістю збільшується, а ступінь її зазвичай підвищується.
Перші спогади про міопію зустрічаються ще в IV ст. до н. е.- в Арістотеля. Він зазначив, що деякі люди, бажаючи роздивитися якийсь предмет, змушені піднімати його близько до очей і при цьому зазвичай мружаться.
Міопія у дітей виникає і розвивається переважно непомітно, найчастіше після 3-го класу. Діти починають гірше бачити написані на шкільній дошці літери та цифри і примружують очі, ніби наводять різкість. Як правило, міопія посилюється у підлітковому віці. Адже саме цей період пов’язаний із швидким ростом організму та підвищеною потребою у поживних речовинах, вітамінах, ряді мікроелементів. Враховуючи сучасний стан екзо- та ендоекологічної ситуації, для адекватного забезпечення росту здорової дитини не достатньо лише раціонального харчування. Без сумніву, вимагає додаткової уваги дитина з певними відхиленнями чи захворюваннями. Не є винятком і короткозорі «вундеркінди». У період росту організму міопія розвивається та прогресує найчастіше, тому особливо ретельно слід проводити її профілактику і лікування в дитячому та юнацькому віці.
Перші ознаки міопії переважно з’являються у віці від 7 до 12 років і прогресують до 20 років у жінок і 22 років – у чоловіків. Прогресування міопії може протікати повільно і закінчитися із завершенням росту організму. В подальшому, як правило, зір стабілізується, але може погіршуватись і далі. Іноді міопія прогресує безперервно і досягає високих ступенів, при цьому супроводжується рядом ускладнень і значним зниженням зору. Така міопія називається злоякісною – міопічною хворобою. Постійно прогресуюча міопія – серйозне захворювання, що є основною причиною інвалідності, пов’язаної з патологією органа зору.
На сучасному рівні розвитку офтальмології немає єдиної, достатньо обгрунтованої наукової концепції розвитку міопії.
У появі короткозорості беруть участь наступні чинники:
1. Генетичний. Безсумнівно, має велике значення, так як у короткозорих батьків часто бувають короткозорі діти.
2. Несприятливі умови зовнішнього середовища, особливо при тривалій роботі на близькій відстані. Це професійна і шкільна міопія, особливо легко формується, коли розвиток організму не завершено.
3. Первинна слабкість акомодації (здатності до чіткого фокусування), що призводить до компенсаторного розтягування очного яблука.
4. Наявність супутніх, особливо хронічних захворювань, що призводить до ще більшого ослаблення функціональних резервів організму в цілому та зорових функцій зокрема.
Проте виділено два основних механізми розвитку міопії: невідповідність між функціональними можливостями очей і зоровим навантаженням та ослаблення стійкості зовнішньої оболонки ока – склери і її розтягнення під впливом нормального внутрішньоочного тиску. По першому механізму формується більш сприятлива форма міопії, що залишається тільки оптичним недоліком ока, яку часто пов’язують з несприятливими чинниками зовнішнього середовища, особливо при тривалій роботі на близькій відстані. При цьому виді короткозорості ефективними є загальноприйняті профілактичні заходи щодо впорядкування робочого місця дитини, правильного освітлення, дотримання режиму зорових навантажень відповідно до віку, регулярне виконання комплексу гімнастичних вправ для очей. Завдяки проведенню відповідних тренувань та комплексної вітамінотерапії з використанням БАД «Фореве Кідс» у дітей молодшого віку та «Фореве Віжн» у підлітків, періодичний (двічі на рік) прийом мікроелементів, що збалансовано представлені у препараті «Натур мін» та «Фореве Кальцій», а також соку «Алое вера» можна підтримувати стабільні зорові функції та попередити погіршення зору в подальшому.
Про другий механізм розвитку міопії читайте у нашому наступному випуску.
Матеріал підготувала лікар-офтальмолог Поліклініки Медікус, лікар вищої категорії Оксана Григорівна Хомишин