Сидимо вчора з кумом Петром за пивом. Він таку історію веселу розказав
– Сиджу чекаю, поки відремонтують мені колесо. Під’їжджає до шиномонтажу шикарна іномарка зі спущеним колесом, з нього виходить вся з себе гламурна кіса.
Так мовляв і так, ось колесо, треба полагодити. Хлопці як годиться знімають колесо ремонтують і походу справи один запитує: чим колеса накачати?
Кіса: – А що є?
У цей момент у хлопця мабуть прокинувся Петросян, і він каже:
– Ну повітря з різним смаком: персик, полуниця.
Весь шиномонтаж починає хихикати, кожен займається своєю справою, але
вуха вже звернені до дів.
Кіса: – А скільки коштує?
Хлопець: 150 гривень всі колеса. Присутні вже ледве стримуються
щоб не заржати в голос.
Кіса: – Ну добре, мені – з полуницею.
Шиномонтаж вмирає зі сміху, всіх рве, народ намагається стриматися, не виходить … Ледве колеса накачали «полуницею».
Кіса, без тіні посмішки відраховує гроші їде.
Усі аж плачуть.
І треба було ж так потрапити, що через пару днів Петро на тому ж монтажі. Під’їжджає знову та ж крута іномарка. З неї виходить солідний мужик, і питає:
– Два дні тому Ви колесо робили на цій машині?
Пацани з майстерні втиснулася в щілини.
– Хто колесо робив на цій машині два дні тому?
Ну все, зараз покарають, але зізнаватися треба. Виходить господар і скромненько
так, винувато:
– Ну … так … мої хлопці робили …
Мужик: Так це Ви моїй дружині колеса полуницею накачали?
Господар: Ну … це … ммм …
Мужик: Тримай сотню!
Господар: а …
Мужик: Три дні ржу, всім пацанам розповів, всі просто валяються.
Шиномонтаж знову в сльозах.