Валентин Хоптян: “Цієї весни засіємо гречкою вдвічі більше площ”

Інтерв’ю голови Тернопільської облдержадміністрації Валентина Хоптяна для газети «Урядовий кур’єр».

Валентин Хоптян третій місяць очолює обласну держадміністрацію. Цей період можна назвати ознайомленням із життям Тернопілля, його проблемами та водночас розробкою та втіленням нових планів, проектів, задумів.

Сад, цукор, крупа, молоко – у пріоритетах
– У двері вже постукала провесінь. Чи готові аграрії вийти на весняно-польові роботи, як-то кажуть, у всеозброєнні?

– Весняно-польова кампанія на Тернопільщині нинішнього року коштуватиме 840 млн грн Звісно, профінансувати її цілком держава не зможе, тому акцентуємо увагу на кредитних ресурсах та співпраці з партнерами. Зараз в області оновили більше половини сільськогосподарської техніки. Хоча треба ще додатково придбати трактори та комбайни. Адже плануємо значно збільшити площі під посіви зернових, цукрового буряку, гречки та картоплі.

– Яким бачите нинішню бурякопосівну кампанію та сезон цукроваріння?

– Обласна влада зацікавлена в стабільній роботі цукрової галузі та активно сприятиме цьому. Торік з восьми наявних на Тернопіллі цукроварень одна з них не працювала. Треба сказати, що заводи домоглися значно кращих виробничих показників, аніж 2009 року. Відповідно вони на 25,8 % заготовили більше сировини та виробили на 10 % більше цукру.

Зараз я націлюю увагу керівників цих підприємств на важливість застосування при посіві буряків кондиційного насіння, яке б забезпечувало належну врожайність і цукристість солодких коренів. Дехто вже закупив сортове насіння, аби засіяти орендовані площі, а також на взаємовигідних умовах надати його господарям, які укладуть з цукроварнями угоди на здавання буряків.

– Переробна та харчова промисловості завжди посідали чільне місце в краї. Коли вас представляли на посаду голови облдержадміністрації, ви вели мову про спорудження сучасного заводу з виробництва гречаних круп. Чи реальний цей проект?

– Тернопільщина була однією з перших областей з вирощування та збору такої стратегічної культури, як гречка. Цієї весни засіємо нею вдвічі більше площ. Водночас прагнемо мати й спеціалізованих виробників гречаних круп, і щоб випускали вони продукцію за помірними цінами. Тішить, що є вже такі, я б сказав, ентузіасти цієї справи.

Нещодавно відвідав ВАТ “Екор”, де ознайомився з умовами праці та технологічним процесом переробки гречаних круп. Наразі тут щодоби переробляють 35 тонн гречки та випускають крупу гречану фасовану в однокілограмових пакетах та вагову в мішках. Невдовзі тут планують збільшити асортимент продукції до шести видів.

Будують міні-елеватор для прийому, очистки та сушіння гречки. Цікаво, що товариство працює за безвідходною технологією, а отже, не використовує природний газ у технологічному процесі та для опалення виробничих та адміністративних приміщень. Як паливо для парових котлів тут застосовують відходи зерна – лузгу.

Нині звертаємо увагу не лише на вирощування та переробку гречки. Повертаємо на наші поля і просо, яке має попит на вітчизняному та світовому ринках. Загалом розпочнемо і будівництво цеху з переробки цієї культури. У місті Скалат Підволочиського району до кінця квітня реконструюють виробничий підрозділ для фасування всіх інших видів круп: кукурудзяної, пшеничної, ячмінної та гороху.

– Уперше, мабуть, за десятки років ви звернули увагу на розвиток в області ягідництва та садівництва та пропонуєте навіть за рахунок бюджетних коштів роздавати безкоштовно саджанці фруктових дерев, аби краяни самі вирощували яблука, сливи, груші…

– Щоб забезпечити краян фруктами та ягодами, відповідно мінімальних норм споживання, треба щороку виробляти 70 тис. тонн. Зараз спроможні випускати та ввозити на Тернопілля 20 тис. тонн фруктів і ягід або 28,6 % до потреби. І це тоді, коли маємо такі сприятливі для вирощування плодово-ягідних насаджень природно-кліматичні умови та грунтові ресурси.

Я схвалив проект програми збільшення площ посадки і нарощування обсягів виробництва плодів та ягід в області у 2011-2025 роках. У результаті садом стануть понад 11 тисяч гектарів. Зможемо наситити фруктово-ягідною продукцією не лише внутрішній продовольчий ринок, а й значно збільшити її експортну кількість.

До садівництва та ягідництва заохочуватимемо мешканців Тернопілля. Зокрема, компенсуватимемо витрати, пов’язані із закупівлею посадкового матеріалу в плодорозсадниках області за рахунок коштів обласного бюджету.

– Тернопілля, м’яко кажучи, занедбало тваринницьку галузь. Що має зробити обласна влада, аби і поголів’я худоби зростало, а молока та м’яса вироблялося вдосталь?

– Тваринницьку галузь в області реанімуємо, розвиваємо. До кінця цього року повинні здати до ладу чотири сучасні тваринницькі комплекси, а взагалі в кожному з 17 районів мають вони бути – чи відгодівельні, чи молочні. Нещодавно взяв участь у закладенні першого каменя під будівництво таких комплексів у селах Ліщанці та Осівці, що на Бучаччині.

У Ліщанцях, наприклад, планують утримувати 2,5 тисячі голів худоби, з них – 800 дійних корів. Поряд має бути й сучасний молочний зал. Тут знайдуть робоче місце і стабільну зарплатню до 180 осіб, а бюджет – істотні надходження.

Перейматимемося й підвищенням інвестиційної привабливості тваринництва, технічної технологічної модернізації виробництва продукції тваринного походження, поліпшення її якості та просування на зовнішній ринок. Приклади впровадження сучасних технологій щодо виробництва та переробки молока, вирощування й утримання великої рогатої худоби маємо нині в області.

Гадаю, розвиток тваринницької галузі сприятиме відновленню роботи таких потужних у минулому підприємств, як Тернопільський та Чортківський м’ясокомбінати, а також забезпечить достатньою кількістю якісної сировини діючі молокозаводи.

Посвітлішають нічні сільські вулиці
– Цікавим видається ваше прагнення освітити цього року “всю область”. Треба розуміти, що світлом мають наповнитися не лише нічні сільські вулиці, а й дороги?

– Так, до травня у великих і малих селах, у селищах вулиці (принаймні центральні) мають бути освітлені. І не за рахунок державної скарбниці. Тут своє слово мають сказати сільгоспвиробники, представники малого й середнього бізнесу, які мешкають у цих населених пунктах. За можливості до цієї доброї справи можуть долучитися й сільські ради. Знаю, що подекуди й самі жителі готові здати гроші на придбання світильників. До речі, всі прилади для освітлення нічних вулиць мали б закуповувати у Тернопільській корпорації “Ватра”, це дає додаткову можливість працювати підприємству.

Щодо освітлення доріг державного та міжрайонного значення, то цей проект втілюватимемо за рахунок бюджетів різних рівнів.

– Нині у краї знайшла підтримку ваша ініціатива щодо забезпечення кожної загальноосвітньої школи сучасним плазмовим телевізором.

– 515 загальноосвітніх шкіл уже забезпечили плазмовими телевізорами. Їх застосовують не лише для перегляду телепередач, а й у навчальному процесі. Ці апарати закуповуємо винятково за кошти спонсорів, жодної державної копійки чи грошей батьків не використовуємо.

Але не лише цією акцією прагнемо допомогти школам. У планах – придбання ще DVD, відеокамер, іншої необхідної техніки. У багатьох навчальних закладах подбали про заміну дахів, старих вікон на металопластикові, про облаштування сучасних вбиралень, благоустрій шкільних територій.

Словом, докладатимемо максимум зусиль, аби Тернопілля широко відчинило двері сучасності, а це означає – новітнім технологіям, високим врожаям, європейській впорядкованості.

Напишіть відгук