Так сталося, що напередодні останніх вихідних застудився. Три дні не міг збити температуру – 38 з «копійками». Благо, кохана піклувалась так, що у понеділок  мене вже не лихоманило, хоча температура ледь-ледь здала позиції 38 градусної висоти. Лише сьогодні, у середу, відчув, що більш менш здоровий. Поки хворів, від сусідів та друзів довідався, що нині ледь не пів Тернополя «лягло». Всі мають високу температуру. І сильний кашель.

Але офіційно епідемії не має. Не знаю, чи то вказівка зверху, чи інші причини, але інформації про захворювання в Тернополі за час хвороби ні по радіо, ні по телебаченню не чув. Проте, у тернопільських форумах зустрічається, що нібито реєструють все, окрім грипу. Щоб не піднімати на Тернопільщині паніки, яка була в кінці жовтня на початку листопада 2009 року. Нагадаю лише, що «наслідком» того грипу було понад 1000 смертей.

В аптеках «антигрипозні» ліки скуповуються пристойними об’ємами. Принаймні, сьогодні аптекарка розповіла, що в них навіть взимку таких оборотів не було.

А мені приємно відзначити «Сільпо» на «Дружбі». У «грипозний» час скинули ціни на лимони – 9 гривень за кілограм. Нарешті й ми йдемо до Європи з … людяністю.

От власне й все, що хотів розповісти про «дивний» грип. Що то за чергова зараза вчепилася тернополян?

Ну і на завершення, для настрою і «приборкання паніки» веселий віршик

С лицом, измученным и серым,
На белой смятой простыне,
Как жертва бешеной холеры,
Лежит коленками к стене.
Протяжно стонет, как при родах.
Трясется градусник в руках.
Вся вековая боль народов
Застыла в суженных зрачках.
По волевому подбородку
Струится за слезой слеза.
Он шепчет, жалобно и робко:
“Как ты с детьми теперь – одна..?”
В квартире стихли разговоры
Ночник горит едва-едва.
Темно. Опущены все шторы.
У мужа – тридцать семь и два..