Вчора у замку «галицьких Афін», а точніше у тому, що від нього залишилось, відбувся Фестиваль Бережанського замку. Цьогоріч свято було приурочене 10-літтю Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) у м. Бережани та 10-літтю співпраці з м. Ключборк (Польща).

Гості свята ще при вході до середньовічних руїн замку мали змогу послухати виступ кобзаря, а вже у ході урочистостей – бандуриста-віртуоза, народного артиста України Дмитра Губ’яка. Літературні гурмани оцінили презентацію книжки «Легенди Бережанського замку». Поки тривали останні приготування до відкриття, а також між перервами найцікавіших шоу, дорослі і діти грали в шахи та шашки. Особливо цікаво було спостерігати за грою з різьблених фігур в українському стилі. Складалось враження, що  в замку відродилось життя.

Як зазначали організатори, фестиваль має за мету  підтримати народні мистецтва і промисли Бережанщини, сприяти розвитку культурного сектору, формувати українську еліту. Щодо останьої, то на свято завітав лідер Нашої України Валентин Наливачйченко. Більше фігур всеукраїнського маштабу не було. З відомих в області людей помічені були екс-заступник голови облради Олег Вітвіцький, націоналіст Євген Філь та голова облорганізації «Української платформи» Руслан Кулик, який родом з Бережанщини.

Як привітав гостей і учасників свята Валентин Наливайченко – можна переглянути у відео.  Господарі фестивалю презентували йому майку з логотипом  замку. Керівник одного з таборів подякувала за спальні мішки. Згодом Валентин Наливайченко поспілкувався з пресою. Розповів, що займається гуртуванням національно-демократичних сил і на осінь повинна скластись конфігурація у парламенті і на виборах до наступної Верховної Ради. Окрім того, він підшуковує молодь для політичної боротьби. «Наша Україна» готова підтримати й позапартійних активних людей. Доволі щиро лідер «НУ» попросив вибачення в українців за зради, за нездійсненні сподівання. Але чи пробачать наші люди?

Чи буде балотуватись по мажоритарці саме на Тернопіллі голова колись найпопулярнішої політсили в Україні  не сказав ствердно, але й не спростував. Так само й щодо Віктора Ющенка, який, до речі,  у той час давав прес-конференцію в Івано-Франківську. Замовив добре слово перед журналістами лідер НУ за Петра Мандзія. Можливо, він спробує свої сили по мажоритарному округу Тернополя. Хоча, на думку експертів, більш логічним було б просування однопартійця Василя Лила. Відомо, що для проведення успішної кампанії «мажоритарнику» необхідно 10 мільйонів доларів.

Не можемо не відзначити того, що з місцевих організаторів свята особливо приклався заступник голови бережанської громадської організації «Рідне місто» Руслан Кулик. Як ми вже згадували, він очолює обласну організацію «Українська платформа» і посприяв позитивному піару фестивалю, організувавши приїзд журналістського «десанту» з Тернополя.

Попри чимало «плюсів», журналісту «Про все» було дивно спостерігати, що на фестиваль прибуло надзвичайно мало туристів. Особливо з ближнього зарубіжжя. Поки організатори фестивалю можуть  зацікавити туристів історико-культурною спадщиною малих міст Західної України лише з нашого краю. Окрім байкерів з Вінничини, лицарів-учасників свята з кількох міст та з десяток українських туристів з рюкзаками, більше гостей, на жаль,  не було помічено. Але від цього святкування не втратило. Присутні на святі могли вільно оглядати усі забави та брати в них участь.

Щодо самого свята, то молоді найбільше сподобались лицарські бої (див. відео), майстер-класи з середньовічних танців. Жінки зачаровано слухали концерт поблизу замку, де вистуапи місцеві юні таланти , а чоловіки намагались підкорити стовба з гостинцями. І слід віддати належне, ще є моцні хлопці в Бережанах! Не один зняв зі стовпа пляшчину, ковбасу чи пачку цукерок.

Приємно відзначити, що на Бережанщині є чимало умільців з ковальства, різьби по дереву, гончарства. Їхні вироби радували око. Незважаючи на складнощі фінансово характеру (про відсутність коштів для  відбудови говорила на кожна цеглина), ентузіасти зуміли створити святкову атмосферу. Цьому сприяла і музика середньовіччя, героїчний епос, літературний перфоманс, театр вогню і тіней тощо. А чого лишень варті кулінарні шедеври!

Словом, хто побував на святі – не лише не пошкудував, але й посмакував!

 

 

Напишіть відгук