Що в Україні, що у Польщі існує ще чимало невирішених питань, пов’язаних з підготовкою до свята європейського футболу. Все це викликає турботу в наших західних сусідів, які побоюються славнозвісного „якось воно буде”. Окрім регулярних офіційних перевірок, УЄФА разом з місцевими комітетами цього разу організувала міжнародний прес-тур ONE YEAR TO GO, учасники якого, західні журналісти оцінювали підготовку українських та польських міст до „Євро-2012”.
Звісно, кому ж не відомо, що з-поміж українських міст за темпами підготовки до „Євро” перед веде Донецьк. Проте, цього якимось дивом журналісти не помітили. І виставили місту найнижчу оцінку – 2,9 бала за 5-бальною шкалою. Так, улюблена цяцька Ахметова, стадіон „Донбас-арена” отримав заслужену „п’ятірку”. Приємно вразила учасників туру і база „Шахтаря”, де й було організовано зустріч. Близько 50 гектарів доглянутої, відгородженої від зовнішнього світу території, дев’ять ігрових полів, корпуси для трьох складів команди, дитяча футбольна академія… А ще велике озеро з лебедями, фонтани, газони – вочевидь, просто необхідні атрибути для спортивних звитяг футболістів.
Та сама презентація міста виявилася по-совковому-нудною, з читанням з папірця титрів, виведених на екран, зі стандартними, порожніми відповідями на питання.
Отож, інші оцінки виявилися більш ніж посередніми. Аеропорт здобув лишень 3,2 бала, дороги – 3,1, готелі та відпочинок – по 2 бали, і саме місто – 2,1. Так історично склалося, що Донецьк не має туристичних традицій. Дефіцит п’ятизіркових номерів виправити вже не вдасться, така кількість дорогих номерів місту просто не потрібна. Тому гостей класу VIP, мабуть, возитимуть або з Києва чартерами, або з Дніпропетровська швидкісними потягами. Простіших готелів теж бракує. Тому секретар міської ради Микола Левченко гордовито презентував журналістам намет, встановлений посеред 7-гектарного чистого поля. Саме там влада міста планує створити для вболівальників кемпінг, розрахований на 7000 чоловік, а також окремий паркінг для житлових автофургонів. Орієнтовна ціна оренди однієї розкладачки – 25 євро на добу. Мабуть, гасло переплутали. Замість „Донбасу – європейські цінності!” записали „ціни”.
Що ж, не встиг поки що Ренат Ахметов догледіти за всім у своїй вотчині. Можливо, це краще вдалося Михайлові Добкіну у сусідньому Харкові? Ні, на жаль. Там все відбулося „как-та па-дебільному”. Згідно графіку, гості перебували там всього лиш кілька годин, отож, оцінити рівень готельного та відпочинкового сервісів могли лише дуже теоретично. Офіційна презентація від мера Геннадія Кернеса навіювала сон на найдопитливіших. Автобусна екскурсія містом була організована знову ж у звиклому для нас, але не для західних європейців, радянському стилі, з монотонним переповіданням показників соціально-економічного розвитку тощо. Ситуацію взявся рятувати присутній в автобусі Олександр Ярославський. Перебравши на себе роль гіда, він англійською мовою, в живому стилі взявся розповідати гостям те, що було цікаво їм, а не фахівцям зі управління статистики. І сяк-так ситуацію врятував. Поспілкувавшись з людиною „без краватки”, журналісти доставили у своїх анкетах кілька плюсів, а згодом навіть опублікували у своїх виданнях досить схвальні відгуки і про самого Ярославського, і про Харків. Оцінки ж, які отримало місто: аеропорт – 4,4, стадіон – 4,4, дороги – 2,7, місто – 3,0, відпочинок – 2,7. Середній бал – 3,44.
А от Львову очікувати чогось доброго на свою адресу, особливо після глибоко обурливих подій 9 травня, просто не доводилося. А даремно. Виявляється, зі Заходу і зі Сходу все бачиться трошки інакше.
Львів отримав середній бал 3,5.
І стадіон (2,6 бала) і аеропорт (2,1) здобути вищої оцінки просто не могли. Журналісти роздавали бали, дивлячись на будівельні майданчики, а не слухаючи тверді обіцянки мера Садового у його кабінеті.
Дороги для Львова (3 бали) – питання болюче, крім того, поки що не вирішено проблеми на прикордонних пропускних пунктах. А саме сюди планують прибуття найбільшої кількості європейських уболівальників на своїх авто.
Натомість, загадковою залишається „готельний бал” (3,8), який здобув чотиризірковий готель „Дністер”. Попри гарно організовану презентацію, чудову кухню, англомовний персонал, відсутність кондиціонерів, wi-fi, доступний лише на двох поверхах, пофарбовані масляною фарбою труби у ванній якось сіяли сумніви у відповідності задекларованої кількості зірочок фактичній.
Та, мабуть, це гості просто пробачили. Тому що „п’ятірка” самому місту та висока оцінка дозвілля (4,7) були таки заслуженими. І засвідчили, яке з відвіданих міст західні журналісти вважають найближчим для себе, отож, найбільш європейським.
Юлій Хвещук