Сьогодні працівники фірми «Ант» разом зі своїм керівником Михайлом Ратушняком, який відомий у Тернополі як «моральний авторитет політичного істеблішменту», пікетували ВАТ «Опілля» (тернопільський пивзавод №1, який відомий під торгівельною маркою «Опілля»). Пів сотні працівників товариства «Ант», яке займається дистрибуцією продукції торгівельної марки «Оболонь», скандували гасла і тримали плакати викривального змісту щодо народного депутата України Ярослава Джоджика, який, до речі, не має хорошої репутації на Тернопіллі ще з кінця 90-х років минулого століття. Нардеп, який має стосунок до пивзаводу, нібито не розраховується з фірмою «Ант», яка «підняла» пивзавод.
За словами Михайла Ратушняка, їхні ділові стосунки тривають уже три роки. У 2008 році Ярослав Джоджик і його партнери, які контролювали ВАТ «Опілля», звернулись до нього, щоб він зі своїм колективом допоміг врятувати завод, оскільки там склалася критична ситуація: не платили податки, не платили людям зарплати, а постачальникам за солод, хміль, ячмінь. Не сплачували банкам відсотки і тіло кредиту. На заводі були виставлені податкові пости. Одним словом, все йшло до загибелі. Підприємству залишалось «жити» тиждень-два від сили. У такій ситуації Ярослав Джоджик попросив Михайла Ратушняка допомоги як у керівника товариства «Ант».
Михайло Ратушняк розповів «Про все», що він мав фінансові і людські ресурси, а особливо технічні можливості – «Ант» має понад 50 автомобілів, які розвозять продукцію по області. Завод такої можливості не мав.
– Ми погодились з благородних міркувань, щоб врятувати завод,- каже пан Ратушняк. – Адже у нас в Тернополі можна за допомогою однієї руки перерахувати великі підприємства,що працюють. За два роки ми ліквідували всі заборгованості ВАТ «Опілля» перед державою, пенсійним фондом, виплатили людям зарплату, заборговану за минулі періоди і вчасно платили зарплатню цих два роки. Окрім того, ми збільшили реалізацію продукції «Опілля», повернули довіру покупців до торгівельної марки. Повернули людям, які там працюють, надію, навели елементарний порядок. Почали реалізовувати продукцію сучасними методами. За власний кошт оновили магазин при заводі, бар. Ми сплатили банку всі їхні заборгованості за попередні роки і частину тіла кредиту. Ми зробили все, щоб завод почав працювати. Словом, «Ант» вклав круглу суму з багатьма нулями.
– Сьогодні вже я винен банкам,- каже Михайло Ратушняк. А ці установи не цікавить, що я вчинив благородно і хотів врятувати завод. Щомісяця я повинен банку сплачувати відсотки. Тепер маємо певні фінансові труднощі замість того, щоб розвиватись. Динаміка нашого розвитку вже не така потужна, оскільки ми затратили чималий ресурс на відродження «Опілля». Ми не мали у 2008 році жодних кредитів. Я заставив базу, щоб отримати кредит для порятунку пивзаводу, а тепер з нами так не по людськи поступають.
Ми розуміємо і по-філософськи ставимось до цієї ситуації. Безумовно, що я не хочу мати жодних стосунків з народним депутатом Ярославом Джоджиком. Я просив його повернути кошти. Він дав слово, що з першого лютого буде рівними долями виплачувати. Я його слова не сприймав. І дійсно – Джоджик не дотримується своєї обіцянки. У цій ситуації ми востаннє мирно попереджаємо Ярослава Джоджика, щоб він повернув наші кошти. Якщо він до завтрашнього дня цього не зробить, а ми виставили претензії і на ВАТ «Опілля» і на суміжні структури, до яких має стосунок народний депутат, то подаємо до суду, щоб захистити свої права. А наступні наші акції протесту будуть стосуватись іншої афери, які, я підозрюю, здійснив народний депутат Джоджик разом із засновниками. Але про це згодом.
На час підготовки матеріалу, нам так і не вдалось отримати коментар від Ярослава Джоджика. Але ми готові надати можливість висловитись із даної проблеми народному депутату.