Шановні краяни!
Дорогі тернополяни!
Сьогодні кожна українській родина, кожен громадянин та уся нація в цілому відзначає найбільше державне свято – день народження нашої держави – День Незалежності України.
Та народилась вона не два десятки років тому. Зерна нашої свободи засіяні ще волелюбними князівськими дружинниками, сходи її щедро здобрені кров’ю безстрашних козаків, виплекані героїзмом гайдамацьких повстанців, самовідданістю крутян та холодноярців, злеліяні січовим стрілецтвом та у криївках упівців. Тож попри спроби усіляких українофобів та україножерів відібрати історію у нашої суверенності, ми знаємо: українці – прадавня та свободолюбива нація, яка здобула незалежність дорогою ціною життів та крові своїх синів і дочок.
Двадцять літ тому увесь світ дізнався про те, що постала нова українська держава. І ми всі щиро вірили, що посядемо належне місце серед вільних європейських країн, і більш ніколи жодна інша держава не посягне на гідність українського громадянина. На жаль, двадцять літ розбудови держави перетворилися у двадцятиліття розбудови капіталів та фінансових імперій заледве сотні родин. Мегазбагачення вибраних на руїнах радянської імперії відбулось та продовжує відбуватись виключно за рахунок усього народу та призвело до жахливого зубожіння переважної більшості українців. Що ж до свобод громадян та сталих демократичних цінностей суспільства, то, задекларовані, вони здебільшого залишились лише на папері. У реальному житті ми спостерігаємо наступ на усі здобутки демократії, а суд із незалежного гаранта та охоронця закону та правової держави перетворився на спосіб зачистки політичних опонентів та «неугодних» громадян. Про гідність українського громадянина говорити не доводиться, бо її не визнають та не поважають не лише у далеких та близьких закордонах, а й на власній, прабатьківській землі. Ось такий, невтішний підсумок першого двадцятиліття нашої державності.
Та не маємо ми права, дорогі краяни, впадати у відчай, опускати руки й на радість усіляким зайдам та запроданцям із нав’язаним нам ворогами хуторянським гаслом «моя хата скраю» плисти за течією до повного краху України. Цього не простять нам наші пращурі, проклянуть загиблі герої. Наш обов’язок – засукавши рукави, працювати для рідної України, з відповідальністю та мудрістю підійти до нашого подальшого вибору, відчути себе причетним до кожного кроку, зробленого країною. Ми маємо розбудити у собі мужність спитати у владоможців, що конкретно кожен з них зробив для України. Без страху та з чистим сумлінням ми маємо захищати не лише власні інтереси, а й інтереси громади, нації в цілому . Символи нашої державності мають бути підняті на таку висоту, щоб нікому навіть у найхимерніших снах не довелось зазіхнути на них. Лише у такому разі, поєднавшись у єдину націю, з єдиною помісною церквою, з єдиною мовою, ми станемо по-справжньому Українською незалежною, суверенною державою.
Молімося за таку Україну, живімо та працюймо заради неї, дорогі українські брати та сестри!
Зі святом – Днем Незалежності України!
Слава Україні! Героям слава !
Голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда