«Діалог двох культур 2011» відбувся у Кременці

Поділитися

Побачити копію корони Данила Галицького, стати свідками та учасниками культурно-історичної полеміки та доторкнутися до формування новітніх стосунків України та Польщі мали унікальну нагоду усі, хто завітав до Кременця на VII-ий літературно-мистецький форум «Діалог двох культур 2011». Шкода, що оцінити вагомість згаданого заходу не лише для Тернопільщини, а й для України загалом змогли не всі запрошені…
Саме про важливість та значимість усього, що відбувалося у нашому місті з 4 по 6 вересня у рамках форуму, говорили більшість гостей під час своїх виступів на урочистому відкритті.
– Ми зовсім недавно розпочали нову спільну історію України та Польщі, – сказав український класик Дмитро Павличко. – На цьому етапі ми подали руку один одному. І саме у цей час виринає наше спільне минуле, кращий його бік. Саме Юліуш Словацький ще в 1835 році у своїй поемі «Вацлав» пророкував, що «Україна з мертвих встане», – розповів письменник.
– Традиційно цей захід збирає представників інтелігенції та інтелектуалів двох держав аби будувати спільний діалог культур, поезії, музики, – поділився враженнями Маріуш Ольбромський –  директор Національного Музею Землі Перемишлянської. – Ця розмова між нашими народами є конструктивною основою будівництва нових дружніх стосунків між Україною та Польщею.
Однією із найяскравіших етнічно-культурних візитівок України назвав Кременець представник Міністерства культури та Національної спадщини Польщі Марк Малюхнік.
– Спільна історії Польщі та України була складною та суперечливою, – сказав Марк Малюхнік. – Проте такі заходи як «Діалог двох культур» приносять гарні результати для нашої нинішньої культурної, наукової та політичної дружби.
Усі гості, як з українського, так і з польського боку відали належне та висловлювали щирі слова подяки організаторам форуму. А саме: Кременецькій районній раді, Кременецькій міській раді, обласному літературно-меморіальному музею Юліуша Словацького та усім, хто долучився до організації культурно-мистецького заходу. З боку місцевої влади гостей форуму вітали: голова Кременецької районної ради Андрій Гуславський, заступник голови районної ради Валерій Левченко, заступник голови РДА Григорій Галькевич, голова міської ради Олексій Ковальчук. На запрошення організаторів форуму відгукнулися Борис Возницький – український мистецтвознавець, Герой України, заслужений працівник культури України та Польщі, українські та польські доктора наук, професори, а також начальник управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності Тернопільської ОДА Василь Кравець.
Центровою частиною форуму, на яку із нетерпінням очікували усі учасники, став „круглий стіл” на тему: „Визначальна роль Духовності, Освіти і Культури у відповідях на виклики третього тисячоліття. Потреба проведення щорічного Міжнародного форуму з цієї проблематики. Перетворення міста Кременця на культурологічний Давос”.
У контексті інших питань головним лейтмотивом культурно-історичного обговорення стала тема вшанування пам’яті короля Данила Галицького, його постаті в європейській історії. Свій слід король Данило залишив й у минувшині Кременця. Вперше на міжнародному офіційному рівні під час засідання „круглого столу” прозвучала ідея встановлення місця поховання Данила Галицького у м. Хелм (Республіка Польща) та перезахоронення праху короля в Україні, в м. Кременці. Таку сміливу пропозицію підтримали чимало знаних та авторитетних істориків, культурологів та мистецтвознавців. Схвально відгукнувся та підтримав деякі рішучі починання кременчан й шанований український класик.
– Я дуже хотів би, щоб наші Президенти (України та Польщі) щороку, 4 вересня були у Кременці. Нехай це станеться не зараз, навіть трохи згодом. Бо Кременець – це не лише Словацький, – сказав у своїй доповіді Дмитро Павличко. – Не знаю як щодо культурологічного Давосу, але для наших дружніх народів Кременець має стати святим місцем, бо тут сходиться державотворча енергія української і польської націй.
Ідеєю перенесення праху Данила Галицького на терени України надзвичайно зацікавився, пройнявся та підтримав її дослідник, засновник громадської організації «Орден короля Данила Галицького» Ігор Жук.  Зокрема, за умови погодження та дозволу із польського боку на пошуки праху короля Данила, пан Жук пообіцяв всіляке фінансова та матеріальне сприяння громадської організації. Остання, до слова, має великі можливості: дороге, якісне дослідницьке устаткування.
– У нас є гроші, ми їх ні у кого не просимо. Просто хочемо долучитися до дослідження української історії. Ми готові з дозволу польської сторони залучити до пошуків праху короля Данила обладнання вартістю 100 тис. євро, яке просканує все довкола, включаючи на 20 м вглибину. Таких масштабних досліджень до нас у Хелмі ніхто не проводив. Можливо нічого не знайдемо, але спробу потрібно зробити,  – наголосив Ігор Жук.
Яскравим свідченням того, що в ордена справді є кошти і не малі є представлена на огляд враженої аудиторії копія корони Данила, створення якої цілком профінансував Ігор Жук. Робота над копією корони тривала рік. Її виготовили вручну львівські та києвські ювеліри, скріпивши численні деталі 800 клепками. Оздобили аметистами, гранатами, діамантами, морськими перлами, рубінами, сапфірами і топазами. На загал — 700 каратів. Про вартість копії меценат відмовляється говорити. Вважає корону унікальним витвором ювелірного мистецтва, який створили лише після того як детально вивчили описи тисячі оригіналів того часу.
Цілковито підтримав ідею пошуку та перенесення саме до Кременця праху Данила Галицького начальник відділу культури Тернопільської міської ради, культуролог, мистецтвознавець Олександр Смик.
– Тернопілля – це єдина область, яка нині вміщає у собі як частину Галичини, так і частину Волині, – аргументував свою позицію Олександр Смик. – Тож зараз це єдина область, яка може претендувати на правонаступництво Галицько-Волинського князівства. Територіально, історично та за духовною спадщиною Кременець повинен бути центром українства, який зблизить нас з Європою.
Підтримку позиції Олександра Смика висловили у своїх виступах етнограф, краєзнавець Олег Вартабедян, настоятель церкви Преображення Господнього Володимир Буграк, а також заступник голови районної ради Валерій Левченко. Посадовець висловив свою вдячність гостям за участь у „Діалозі двох культур” та зазначив:
– Нам потрібен духовний Грюнвальд аби зупинити нинішню азійську експансію Європи. На жаль, не усім відомо, що свого часу Кременецька хоругва брала участь у великій Грюнвальдській битві, яка спричинила і визначила подальшу конфігурацію розвитку Європи…
Стосовно долі праху Данила Галицького, то пригадую, яке неймовірно сильне  враження на мене склав роман видатного українського письменника Данила Хижняка. Особливо запали у душу ті місця, де описується перебування короля Данила в Кременці. Для нас дуже важливо визнання польської сторони Данила королем та її розуміння. Маю глибоке переконання, що зараз потрібно розпочати серйозну розмову щодо вшанування пам’яті короля. Згодом, вважаю, що із Польщею, ми дійдемо згоди з приводу того, де повинен перебувати прах нашого великого нащадка, коли його таки знайдуть. Особисто я упевнений, що він має бути у Кременці. Як на мене для цього є певні підстави. Але це вже питання майбутнього. – підсумував Валерій Левченко.
Було б несправедливо промовчати про те, що не лише Кременець серед українських міст претендує на перепоховання праху Данила Галицького. У нас є серйозні конкуренти. Проте, на першому ж „круглому столі”, де палко обговорювалася ця тема, знайшлася низка беззаперечних аргументів та історичних фактів, які зайвий раз доводять те, що ідея із перезахороненням єдиного українського короля є цілком реальною, а наше місто має право першочергово претендувати на цю почесну місію.
У рамках Міжнародного VII форуму „Діалог двох культур” також відбулися конференції: «Культура і наука — міст, що єднає український та польський народи», «Романтизм польський та український», «Кременець земля Волинська та Галицька»; презентації видань та виставок, була представлена широка культурно-мистецька програма.
Зокрема 6 вересня у Кременецькому краєзнавчому музеї відбулося урочисте відкриття виставки „Довоєнний Кременець”. Експозиція розроблена Музеєм незалежності у Варшаві за фінансової підтримки Сенату Польської Республіки через фонд „Допомоги полякам на Сході” за проектом Ганни Мілевської-Млинік та Лукаша Живка, віднині стала подарованим надбанням Кременеччини. Переваги даної експозиції полягають не лише у її культурно-мистецькій цінності, а й у тому, що вона є досить мобільною. Її можна перевозити та експонувати у віддалених від райцентру куточках Кременеччини.
Після свого урочистого закриття, цьогорічний „Діалог двох культур” ще не один день обговорюватимуть у інтелектуальних та культурно-мистецьких колах України та Польщі. Серед гарячих культурно-історичних дебатів, літературно-мистецьких полемічних виступів, конференцій та виставок усім учасникам запам’яталося та здивувало те, що дехто із запрошених, не приїхавши на форум до Кременця, явно недооцінив значення цього заходу у розвитку українсько-європейських стосунків.
Олена ШЕВЧИШИНА

Як на Лановеччині вчать дітей обирати професії

Заява Тернопільської Крайової Організації Народного Руху України