Спочатку вісім священиків на чолі з владикою Тернопільської та Бучацької Єпархії Нестором відправили в Успенській церкві урочисту літургію. Після цього громада вирушила до пам’ятника Степану Бандері.
Великий українець у бронзі прийшов на Волинську землю, щоб нагадати новій генерації наших співвітчизників про те, що на території Волині ОУН об’єднала усі збройні сили і у 1942 році створила армію УПА, котра боролась проти усіх окупантів за свободу і незалежність України. І мрія здійснилася – Україна вільна та незалежна держава. Залишилося розбудовувати українську націю…
Священнослужителі відправили заупокійну службу за душу провідника ОУН Степана Бандери і владика Нестор посвятив погруддя. Виголошуючи проповідь, він зазначив: « Степан Бандера був глибоко віруючою людиною. Він був переконаний, що найпевніші ліки для виснаженої душі це – віра, бо саме вона найбільше скріпляє сили. Через правдиву і глибоку віру у Бога кожна людина й весь народ мають змогу безупинно черпати з вічно живого джерела сили, скільки їхня душа спроможна прийняти».
Подія відкриття погруддя Степана Бандери відбулася завдяки жителю міста Кременця Володимиру Васильовичу Чубові, який власним коштом на власній ділянці спорудив цей монумент. Він стоїть на тому місці, де у квітні 1990 року Володимир Чуб разом з Олександром Ліпакевичем встановили синьо-жовтий стяг. – Володимир Чуб сповідує націоналістичну ідею, у котрій наша найбільша сила, найсильніша зброя, якою ми перемогли більшовицький режим, і тому такі люди є щирими жертводавцями та будівничими новітньої української історії, – зазначив міський голова Кременця Олексій Ковальчук.
-Українські емігранти хочуть бачити нашу спільну Батьківщину самодостатньою та успішною державою, котрою би пишалися усі українці, – наголосив брат Володимира Чуба Ярослав Стець, який приїхав на відкриття пам’ятника Бандері з далекої Канади.
Голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацунь, приїхавши з Києва разом з дружиною, сказав: «Ми хочемо жити у згоді і взаємному шануванні зі всіма народами доброї волі. Не хочемо бути об’єктом поневолення, визиску і кривди для наших сусідів. Такі ідейно-моральні засади не допустять ніколи того, щоб Україна була спільницею Москви. На тому будувалася концепція українського націоналізму під проводом Степана Бандери і його український народ визнав героєм України. Тому ніякий суд не зможе відняти переконану сутність цілого народу, адже його іменем названа ціла епоха і найлютіші вороги називають українців бандерівцями, а Бандера – наш прапор».
Ідеолог ВО «Свобода» Ірина Фаріон змістовно описала особистість Степана Бандери як практика і теоретика націоналістичного руху: « Особливістю закордонного життя Бандери стала його активна публіцистична діяльність як теоретика революційного націоналістичного руху. Видається, що в умовах психологічного дискомфорту серед відчужілих своїх і дальньої фізичної загрози життю відбувається ідейно-філософське осмислення основних життєвих цінностей і засад націоналістичної боротьби. Після бурхливої мілтіарної діяльності і викрешування себе на сталь у польсько-німецьких тюрмах, перо у сильних руках цього чоловіка явило нам Правду про людські, національні, релігійні і державницькі цінності. Ще далеко не все опубліковано з його теоретичної спадщини, однак збірник праць «Перспективи української революції» – це достойне відображення його гармонійного внутрішнього життя».
Сильна особистість тогочасного обдарованого політика Степана Бандери змінила загальнолюдський світогляд, і народи світу засудили Маркса та Леніна і їхнє лжевчення про комунізм. За це вірний син України поплатився життям.
У концертній програмі виступили працівники Кременецього будинку культури, хор «Заграва». Участь у посвяті погруддя взяли «Тризуб» ім.Степана Бандери, Конгрес українських Націоналістів, ВО «Свобода», Братство ОУН-УПА.
Ярослав Перчишин,
голова Управи Братсва ОУН-УПА