Наукова конференція «Збараж: крізь віки», присвячена 800-річчю першої писемної згадки про місто і проблемам охорони культурної спадщини України, відбулася у Національному заповіднику «Замки Тернопілля» шостого жовтня в рамках ювілейних заходів.
Програма конференції була надзвичайно насиченою. Проблемам формування державного реєстру нерухомих пам’яток присвятила свій виступ завідуюча відділом Київського науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Лариса Савостіна.
Здобутки і проблеми в охороні пам’яток археології на Тернопіллі окреслив директор ДП “ОАСУ «Подільська археологія» інституту археології НАН України Богдан Строцень.
Про нові дослідження на території Теребовлянського замку розповіла директор Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії і культури Марина Ягодинська. Результати розкопок спростовують тезу про польське походження замку. На його території жили люди з ІV ст.. до н.е.
Директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею Степан Костюк повідомив, що у фондах музею зберігаються 2 тисячі експонатів із Збаражчини, серед них рідкісні документи: книга реєстрації шлюбів парафії с.Кобилля впродовж 1788-1869 рр., книга протоколів магістрату Збаража 1803 р.
Цікаві і несподівані висновки оприлюднив науковий співробітник НЗ «Замки Тернопілля» Володимир Данилейко. Досліджуючи історичні корені герба Збаража, молодий науковець з’ясував, що зображення вершника-змієборця на гербі Москви перекочувало туди саме зі Збаража, разом з одним із тутешніх князів. Володимир Данилейко доводив також, що герб Корибутів із зображенням хреста і півмісяця має більше підстав претендувати на звання герба Збаража, ніж зображення Св.Юрія.
Старший науковий співробітник НЗ «Замки Тернопілля» Руслан Підставка наважився піддати сумніву основні постулати історії княжого Збаража, співставивши та проаналізувавши факти з різних історичних джерел. Він, зокрема, аргументовано доводив, що загальноприйнята думка про те, що замки у Збаражі і Вишнівці збудував Корибут, досить суперечлива.
Оксана Моргун, Народне слово