Гордістю Білівського лісництва, що у Чортківському районі, не без перебільшення є великий розплідник диких звірів, де утримуються кабани та олені. Ініціатором його створення у 2002 році став директор Чортківського лісгоспу Михайло Кільчицький. Ідею підтримали у Тернопільському ОУЛМГ, і, як мовиться, перший наріжний камінь сюди заклав колишній лісничий (тепер директор Кременецького лісгоспу) Ігор Криса. Невдовзі, після того як Ігор Тарасович очолив Улашківське лісництво, цю добру справу продовжив і фактично удосконалив теперішній лісничий Білівського лісництва Михайло Демкович.
Із допомогою керівника лісгоспу лісничому вдалося розширити площу розплідника до п’яти гектарів й довести чисельність кабанів до 34 одиниць та 11 оленів плямистих. Працівники лісництва подбали про благоустрій території, якісно поремонтували під’їзну дорогу, збудували кілька приміщень та провели інші заходи для зручності та дозвілля громадян, які виявляють бажання на вихідні їхати на відпочинок у лоно природи. Як показала практика, лісівники й справді не даремно старалися. До розплідника приїжджають та приходять відвідувачі доволі часто. Особливо сюди залюбки йдуть діти у супроводі з батьками, бо такий природний зоопарк на Чортківщині єдиний. Знаково й те, що цей розплідник знають не лише мешканці району, а й області. Флора та фауна тут воєдині.
Звірі у розпліднику вже звикли до людей. Підходять ближче до огорожі і їх можна ліпше роздивитися та сфотографувати. Зокрема, вони добре впізнають Миколу Івановича Демковича, батька лісничого, який пропрацював у лісовому господарстві 48 років, тепер пенсіонер, але допомагає синові охороняти розплідник, годувати його чотириногих жителів. «Пірат, на-на-на», – гукає Микола Іванович, і добрий десяток кабанів від найменшого до найбільшого за кілька хвилин вже біля свого годувальника очікують ласощів. Вони охоче поїдають кукурудзу та технічні культури. У лісництві для заготівлі кормів відведено спеціальні площі, з яких урожай збирається повністю і частково. Не зібраною кукурудзою чи топінамбуром харчуються взимку звірі, які живуть у природному середовищі. Для них у лісових масивах ще не можна відпускати на волю. Вони майже не бояться людей, і, відповідно, їм загрожує небезпека. До лісу, на жаль, не приходять лише фотомисливці, а й браконьєри, яким не складе великих труднощів вбити довірливого вепра чи оленя, які не розуміють чи людина прийшла до них із добром чи зі злом. Михайло Демкович каже, що з метою призвичаєння звірів до природних умов виживання площу розплідника планується розширити до 115 гектарів. Для цих потреб, за сприяння голови Тернопільської облдержадміністрації Валентина Хоптяна та голови Тернопільської облради Олексія Кайди, з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища цьогоріч виділено 50 тисяч гривень за ці кошти придбано дріт, з якого виготовлять сітку для огорожі. Щоби огородити 115-гектарну територію, сітки потрібно таки дійсно багато. Зате користь від цього неабияка: звірі почуватимуться вільно, спокійно і затишно, матимуть природний водопій з лісових джерел, бо ж воду до розплідника наразі поки що привозять у бочці.
Щоби утримувати та доглядати за розплідником диких звірів цю справу треба однозначно любити. Лісничий Білівського лісництва Михайло Демкович виховувався у сім’ї лісників і любов до природи та тварин закладено у нього ще з дитинства. Окрім зазначеного розплідника Михайло Миколайович захоплюється ще й конярством. У підсобних приміщеннях лісництва є кілька породистих коней на яких, відверто кажучи, не намилуєшся. Коні для лісничого і хобі, і буденна робота. При потребі він запрягає одного з красенів у бричку і гайда об’їжджати лісові угіддя, що займають у лісництві 4164 гектари. «В автомобілі, – каже пан Михайло, – не видно і не чути, що робиться в лісі, а ось у бричці чи у сідлі – все, як на долоні». «Та й природа в передусім любить спокій», – резюмує Михайло Миколайович.
Роботи у лісі вистачає завжди: охорона, догляди за насадженнями, заготівля деревини, дороги… До речі, у Білівському лісництві лісові дороги – одні з найліпших. Нещодавно закінчили зведення такої дороги протяжністю 1,38 км. Усі роботи лісівники виконали власними зусиллями, зекономивши бюджетові підприємства щонайменше половину запланованих видатків. Лише наводячи цей приклад видно, що лісничий Білівського лісництва – людина кмітлива і дбайлива. Понад те, за майже десятирічну діяльність на своїй посаді Михайло Демкович посадив і вирощує майже 200 гектарів лісу в держфонді і на залучених землях. Тільки цього року у лісництві створено 6 гектарів нових лісів, а на місцях зрубів посаджено 18. Красномовні факти свідчать про наполегливість, сумління та почуття відповідальності людей.
Колектив Білівського лісництва – це здебільшого молоді лісівники, які вирішили присвятити своє життя служінню природі. На посаді помічника лісничого тут працює випускник Львівського лісотехнічного університету Ігор Доскочинський. Майстрами лісу – Руслан Бегма, Іван Драбик, Ігор Гулька та вже досвідчений лісівник Іван Мамій. Єгерством займається Іван Федорович. Лісничий задоволений працею трактористів Дмитра Велигана, Володимира Паньківа, Богдана Гребенюка та водія Євстахія Копистинського. Добрим словом відгукується про лісорубів Івана Савіцького, Ореста Погорецького, Романа Гаврилюка та Павла Бойка. Відповідно й сам Михайло Демкович користується незаперечним авторитетом та пошануванням, розуміючи кожного, сприяючи всім і вирізняючись справедливістю, повідомили «Про все» у прес-службі Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства