1 листопада поминальною ходою від Катедрального собору до пам’ятника Андрея Шептицького, що по вул. Січових Стрільців 6а, відзначили 67-му річницю від дня його смерті. Молитовну процесію зі смолоскипами і хоругвами та Панахиду очолили священики двох деканатів Тернополя. Організатором виступила комісія у справах молоді Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ та члени ТУСК «Обнова».
«Постать митрополита Андрея була даром Божим та великим благословенням для нашої нації, – у звернення до присутніх зазначив заступник голови комісії у справах молоді о. Олег Харишин. – Як граф і аристократ польської культури, митрополит Андрей міг мати блискучу кар’єру. Однак, взираючись на своїх славних предків Варлаама та Лева Шептицьких, він зумів стати найбільшим українцем, духовним батьком тогочасної Західної України. Його вибір на користь своєї нації став докором кожному, хто у той час, а також сьогодні, зрікається рідної землі, культури, мови…»
«Як архипастир, він любив своє стадо, дбав про нього, милосердився над ним, як батько. Він знав правду Божу про людину, яка може зробить її вільною. Вона усуває брудні лахмани гріха, лахмани рабської натури, перевертнів, блюзнірства та народжує до правдивої свободи». Отець Олег Харишин додав: «Молімося, аби сьогодні Господь послав нам таких пастирів і таких українців».
Вкінці члени товариства «Обнова» виконували пісні, читали уривки послань митрополита, декламували вірші.
