65 років тому, вночі проти 1 листопада 1961 року, мумію Сталіна винесли з мавзолею на Красній площі москви й поховали біля кремлівської стіни.
Таким був фінальний акорд XXII з’їзду КПСС, який став апогеєм десталінізації. Після заключної доповіді Нікіти Хрущьова 30 жовтня за попередньою домовленістю слово взяв перший секретар Лєнінградського обкому партії Іван Спірідонов, запропонувавши винести Сталіна з мавзолею. Виступила також стара більшовичка Дора Лазуркіна. 77-річна комуністка з 59-річним партійним стажем поділилася своїм спіритичним досвідом:
«Вчора я радилася з Іллічем [Лєніним], він як живий переді мною стояв, і сказав: «Мені неприємно лежати поруч зі Сталіним, який стільки лиха приніс партії».
З’їзд одразу ухвалив рішення перепоховати Сталіна за мавзолеєм. Фотографій цього дійства не робили (або їх досі не оприлюднено), але в зарубіжній пресі одразу поширилися уїдливі карикатури. Поховали Сталіна ліворуч від Калініна під мармуровою надгробною плитою. Саркофаг Лєніна перемістили в центр мавзолею, напис «Сталін» над входом у мавзолей одразу знищили – залишився тільки напис «Лєнін». І лише в часи Брєжнєва, у червні 1970 року, над могилою Сталіна встановили пам’ятник.
