Минулої п’ятниці у Збаражі відкрився салон-магазин народного мистецтва. Врешті збулась давня мрія не лише власниці закладу − підприємця Оксани Мокрої, а й сотень мешканців міста − тих, які вміють творити дива власними руками та поціновувачів їхнього таланту. Відтепер тут кожна майстриня чи майстер матиме змогу продемонструвати широкому колу людей свої здібності, а при бажанні й дещо заробити, що не зайве у наш скрутний час.
Салон такого ґатунку у Збаражі відкрито вперше, тому його поява, без перебільшення, стала небуденною подією у житті міста. Майбутнім центром відпочинку нашої душі назвав салон отець Омелян Колодчак, який прийшов освятити приміщення, поблагословити його власників на успішну діяльність, на звершення усіх планів. Разом із священнослужителем молились за це, об’єднані вогнем свічечок любов, представники місцевої громади, друзі, батьки пані Оксани.
Міський голова Михайло Бочаров, бажаючи винуватиці непересічної події усіляких гараздів, подарував для нового закладу оберіг − образ. Очільник Збаража подякував ініціаторам створення мистецького салону, завдяки якому буде активніше популяризуватись творчість наших обдарованих земляків як на теренах району та області, так і в різних куточка світу.
Господиню салону також привітав від імені голови РДА Автанділа Мдінарадзе його заступник Анатолій Яцина. Разом із сувеніром пані Оксана отримала від нього слова вдячності не лише за зроблену добру праву, а й за її благодійну діяльність. Під бризки шампанського, шелест цукеркових обгорток та музику інструментального ансамблю під керівництвом Андрія Канаса перші відвідувачі салону рясно розсипали щирі побажання та зацікавлено розглядали виставлені вироби.
Найбільше їх представила народна майстриня з художнього бісероплетіння Галина Михальська (низанки, кольє, весільні бакали та інше).Вишиті картини передали на глядацький суд Світлана Чайковська, Любов Бєлікова, Оксана Мокра, Леся Михайлович, Галина Кондрацька.
Вишиті футболочки з польської тканини лакоста передала підприємець з Козови Марта Медвєдєва, а ляльки-мотанки − Ольга Карпова. Є тут і хлопчачі вишиті сорочечки на німецькому льоні, і чоловічі та жіночі вишиванки, і трикотажні модельні плаття.
Поціновувачів малярства приваблять тут картини збаразького художника Анатолія Замороки, який приніс із своїми творами літнє ромашкове тепло та хатній затишок поглядом пухнастого кота. Студентка Оля Мазяр поселила у салоні клаптик Венеції − її робота стала яскравим вдалим доповненням нового салону.
− Мрія про відкриття подібного закладу, − каже Оксана Мокра, − у мене заробилась давно. Усе через те, що дуже люблю ручні вироби. Думаю, заслуга в цьому моєї покійної бабусі Олександри Карлівни, яка навчила мене вишивати, коли мені було лише 6 років. Зараз до цього захоплення, додались і в’язання, макраме, вишивка стрічками. Також мене зачаровують роботи інших майстрів. Коли їх бачила, то завжди хотілось, щоб і ще хтось отримав насолоду від їх споглядання. Захотілось зібрати усі чудові речі в одне місце, яке б слугувало чи то виставкою, чи магазином, зараз важко підібрати точне слово, поки що його назвали «Український сувенір». Знаю одне − що серед цих рукотворних речей люди відпочиватимуть душею, братимуть з них наснагу, сповнюватимуться гармонією і спокоєм. Це не є суто бізнесовий проект для заробляння грошей. Тут не так важить дохід, як оця духовна складова. Ми хочемо, щоб наш салон для відвідувачів став місцем творчого натхнення. Плануємо по суботах проводити майстер-класи з тих чи інших видів народного мистецтва. Кожну виставку будемо приурочувати до конкретних свят, подій. Так, що експозиція буде мобільною.
Дуже сподіваємося, що незабаром усі місцеві умільці стануть нашими партнерами, а збаражани та гості міста вдячними поціновувачами їхніх талантів.
Ірина СИСКО