Вчора інтернет-газета “Про все” отримала повідомлення про “війну” у Тернополі за магазин “Янтар”. У статті згадано депутата Тернопільської міської ради Напору, який минулого року дуже серйозно постраждав від недоброзичливців. Зважаючи на всеукраїнський резонанс з тернопільським депутатом, ми не могли оминути увагою дане повідомлення. Тому пропонуємо його вашій увазі. Розуміємо, що можливо, ми єдине видання, яке оприлюднить інформацію такого характеру.
Розбиті та розфарбовані балончиками вікна, обшарпаний фасад, понищені двері може побачити кожен тернополяни, якщо пройдеться центром міста. Такий жахливий вигляд зараз має знаний колись у Тернополі ювелірний магазин «Янтар», який розташований на бульварі Тараса Шевченка. Цей краєвид дуже десонує з прикрашеним до новорічних та різдвяних свят Театральним майданом та сусідніми приміщеннями. Таке враження, що в цьому магазині проходили бойові дії. І насправді це твердження не так далеке від істини. Війна розгорілася між трьома сторонами.
Перша сторона – підприємець В.Штогрин, який відповідною комісією першим був визнаний переможцем конкурсу на оренду комунального приміщення. Бізнесмен запропонував ціну, яка чи не на 10 тисяч щомісячних гривень була більшою від ціни найближчого конкурента. Він явно надівся на те, що керівники міста через якийсь час дадуть приватизувати це приміщення. Але не так сталось, як гадалось. В заступника мера В.Камінського були свої плани на “прихватизацію” колишнього магазину «Янтар». Тому на виконкомі навіть за присутності переможця, не даючи йому жодних пояснень, це приміщення відали новому власнику.
Друга сторона – підприємець Пилипчук, якого якраз і оголосив переможцем виконавчий комітет міської ради. Ця людина працює з бізнес-структурами «кримінального авторитета» Є.Степанова. Як писала газета «2000» у вересні 2001 року «УМВД Украины в Тернопольской области, к примеру, не делает секрета из того, что Евгений Степанов, в прошлом милицейский офицер, бывший спецназовец, является лидером устойчивой организованной преступной группировки, действующей с начала 90-х годов. Действовал под прикрытием корпорации «Айсберг». Группировка специализировалась на рэкете, похищениях автомобилей и дальнейшем их возврате за вознаграждение, переправке граждан Украины в Португалию и Испанию для незаконного трудоустройства и эксплуатации в секс-бизнесе, мошенничестве с финансовыми ресурсами, укрывательстве прибыли от налогообложения. По указанию Степанова некоторые участники группировки выехали в Португалию, где занимались вымогательством у нелегальных мигрантов из стран СНГ и Восточной Европы, наркобизнесом, сутенерством, похищениями автомобилей и переправкой их на территорию СНГ, другими тяжкими преступлениями. Руководил группой непосредственно Степанов из Тернополя с помощью мобильной связи через своих доверенных лиц.
Ні для кого не секрет, що і пан Камінський добре знайомий з цими людьми. Отже, саме ця група вирішила привласнити собі 100 квадратних метрів в центрі міста. А коли їм на заваді опинився В.Штогрин, його технічно усунули, спираючись на данні вотчини Надала – податкової адміністрації. Вона видала на гора документи, за якими бізнесмен немає коштів, щоб оплачувати оренду. А в цей самий час до бюджету міста підприємець В.Штогрин перераховує 105 тисяч гривень за перші два місяці оренди магазину “Янтар”… Отже, слова Надала та офіційна причина відмови є не законною і такою, що не відповідає дійсності. З цієї ситуації чітко стає зрозуміло, в чиїх інтересах працює мер міста та його заступник В.Камінський.
Але є ще третя сторона, про яку мало хто знає – секретар комісії з контролю за комунальним майном, депутат-свободівець В.Дробатюк. Саме йому належала фірма, що раніше орендувала магазин «Янтар» і яка завинила до міського бюджету 600 тисяч гривень. Зараз між ним і владою досі йде судова тяганина. Але, вийшовши з числа співвласників боргової фірми, пан Дробатюк, вирішив повернути собі за дешево приміщення “Янтаря”. Зробив для цього все не обхідне – переговорив з головою депутатської комісії О.Напорою та колегам по фракції. Але він допустився помилки, повідомивши про свої наміри і В.Камінського, який і вирішив, що такий ласий шматок комунального майна має належати браткам, а не побратимам. Отак почалась війна, від якої вже постраждав депутат Олег Напора, бо спробував захистити інтереси однопартійця перед нападами бандитів. Постраждав підприємець В.Штогрин, який витратить купу грошей на суди, але приміщення собі навряд, чи поверне. Виграли лише спонсори передвиборчої кампанії Сергія Надала, які за його мовчазної згоди, порушуючи закони, грабуючи тернополян, відбивають свої “інвестиції”.
А остання сторона в цьому процесі – громада міста – тільки з боку поглядає на це все і залишається вірити, що зробить правильні висновки…
Від “Про все”
Пропонуємо усім приєднатися до висвітлення порушеної проблематики. Оприлюднимо усі позиції.