У нашу редакцію надійшов цікавий лист від галичанина. Там писалося про таке:
«…Нижче подаю свою думку, як галичанин, про мою рідну Східну Галичину. Але перед тим, напишу кілька слів щодо правдивості такої думки. Переконаний, що моя думка, як галичанина про мою Східну Галичину завжди була, є і буде правдивішою ніж думка не галичанина, не про його Східну Галичину.
Моя думка. У свій час була створена Ліга Націй. 23 лютого 1921 року Рада Ліги Націй підтвердила, що «Польща є тільки фактичним військовим окупантом Галичини, сувереном якої є держави Антанти». Тобто, Східна Галичина, яка загарбана Польщею, то є держава, а не щось інше. Далі, Ліга Націй зобов’язала Польщу до 1926 року провести опитування тільки серед галичан на території Східної Галичини, аби ті самі визнали свою незалежність, свою долю і з ким бути: самим чи із загарбниками. Однак Польща того не виконала. У 1946 році формально Ліга Націй припинила свою діяльність. Того ж року її правонаступником стала ООН.
Отже, виходячи із викладеного, я як галичанин, надіюсь, що маю право вимагати у правонаступника провести опитування на моїй території (Східної Галичини). Крім того, є відомі всі противники такого опитування. Порушуючи правила Ліги Націй, вони все робили аби опитування не було.
Хочу сам визначити свою долю, а не бути рабом. Я був, є і буду в Європі. А решта України як не хоче туди, то нехай сидить собі далі в помиях з торбами на шиї.
Прошу фахівців знайти документи: про опитування та про правонаступництво. Як дитина моїх батьків галичан із Східної Галичини, хочу виконати їхні і свої права. Одна просьба, не галичан на дану публікацію прошу не відгукуватись. Брехню чую наперед. Дякую! Маю можливість, по даному питанню зробити прес-конференцію із залученням відповідних фахівців…
Галичанин».