Тетяна — людина-захоплення, якій Бог дарував ще й художній талант. Живе в місті Борщів на Тернопільщині, але в юності потягнуло її навчатися далеко від рідної домівки в московському агроінженерному університеті. Та душа прагнула творчості, незвіданого. Цікавила графіка, хоч особливої уваги приділити їй не могла. Змусили зробити це згодом певні сімейні обставини. Щоб відійти від неприємного, яке вготувала їй доля, вирішила зануритися в мистецтво, пізнання рідного краю.
Мандри — то Тетянина стихія. Рідний район, як ніякі інші в області, багатий на печери, замки, старовинні церкви. Але архітектурні перлини волають про допомогу в їх оновленні, реставрації, та немає коштів, і вони під вітрами-дощами, під тягарем століть руйнуються. З’явився в Тетяни задум — зберегти їх у власних графічних роботах. Вже охопила у своїй творчості всі оборонні споруди й дерев’яні церкви Борщівщини, тепер їздить-подорожує й іншими районами.
— Це був, напевно, душевний потяг, — пояснює. — Хотілося налаштуватися на працю творчу і духовну, адже століттями у цих церквах молилися люди, приносили сюди свою радість та зажуру, просили, благали й дякували Богові.
Можливо, тому й люди, які живуть біля таких храмів, — добріші, щиріші.
Деякі замки та церкви у графічному зображенні Тетяни Окальської побачили світ у буклеті. Художниця має задум випустити ще й календар.
Тетяна захоплена й вишиванням, зокрема ікон. Але шукає такі, які багаті на барви, складні за відтворенням. Деякі образи і по 70 кольорів-тонів мають. В доробку талановитої вишивальниці — понад 20 ікон, зокрема, святих Володимира, Ольги, Павла, а також Зарваницької та Почаївської Богородиці.
Релігійна тематика стала основою й ескізів для писанок. Тетяна випустила дві серії «Храми України» та «Храми Росії».
Вишивані й графічні роботи Тетяни Окальської виставляли на різних виставках — від сільського музею до галерей у Києві, Тернополі, Рівному. Безперечно, художниця — у творчих планах. Захопилася останнім часом ще й Карпатами. І прагне створити цикл, де б у графіці постали гори і навіть філігранне листя карпатської папороті.
Микола Шот, Урядовий кур’єр