У нього неможливо не закохатися. Для багатьох це було захоплення з першого погляду. Він просто казковий, як і вся його неповторна природна краса. З глибини віків бере свій початок старовинний Коропець. Селище широко розкинулося у мальовничій долині між пасмами лісових пагорбів. Це казковий край, де поруч з пам’ятками архітектури розкинулися унікальні ландшафти лісистих гір, чудовий Дністровський каньйон та джерельно-чистий потік-водоспад «Дівочі сльози». Саме завдяки мальовничим краєвидам Коропець називають українською Швейцарією. З південного Заходу його омивають води стрімкого Дністра, а з півночі на південь – однойменна річка Коропець, яка й дала початок назві селища.
Хоча про його походження існує декілька версій. Та найбільш вірогідною коропчани вважають легенду, що розповідає про перші поселення людей на берегах річки, яка була дуже повноводною, і в ній водилося багато риби, зокрема коропів. Помітивши це, люди назвали річку Коропцем, а від річки пішла й назва поселення. Перша писемна згадка про Коропець датується в історичних джерелах 1421 роком. У 1453 році Коропцю було надано магдебурзьке право, за яким містечко отримало самоврядування і звільнилося від адміністративної та судової влади своїх власників.
Палац графа Бадені
Справжньою родзинкою української Швейцарії, безцінною історико-архітектурною пам’яткою Коропця є його палац. Історія розповідає, що наприкінці XIX століття родина Мисловських продала Коропецький маєток Станіславу Бадені, краківському маршалку. На подвір’ї старого палацу Бадені розпочинає будівництво нового і завершує його у 1906 році.
Палац був збудований в стилі Віденського ренесансу, 13-осьовий, у формі видовженого прямокутника. Як засвідчують історичні джерела, фасад будинку був оздоблений трьома ризалітами і трьома портиками. Середній портик мав стилізовані колони та трикутний фронтон. Середня частина палацу декорована фресками та кам’яними квітами.
У середині середньої частини зі сторони фасаду палац мав хол, а зі сторони саду – великий зал для балів. Зверху з трьох сторін хол оточувала галерея, від якої з двох кутів спускалися дубові парадні сходи. Був там камін з чорного мармуру, троє широких неоренесансних дверей, а над центральними – оркестровий балкон. Верхня частина стін була покрита трьома рядами вмонтованих портретів польських королів.
На першому поверсі, з лівого боку від холу був великий салон, праву сторону фасаду займали житлові кімнати. З лівої сторони від королівського залу була їдальня, за нею – бібліотека, а в кінці – капличка з виходом назовні.
У бальному залі був стіл, вирізьблений в стилі Людовика XVI з великим мармуровим верхом.
У 1914-1920 роках палац було повністю знищено, зі стін вирвано портрети. Однак у міжвоєнний період його практично відновлено, за винятком портретів.
Палац оточував великий парк, перепланований Станіславом Бадені. Його автор – відомий галицький садівник, засновник стрийського парку у Львові. Через парк протікали дві річки – Коропець і Млинівка. Їх протилежні береги з’єднували білі лаковані містки. Був там також ставок, а над ним оранжерея і теплиця. До 1939 року парк старанно доглядали майже 30 працівників. Шкода тільки, що все це пов’язано з минулим часом.
Короп пішов з молотка
Цьогоріч уп’яте відбувалося найулюбленіше свято коропчан – кулінарний фестиваль з приготування риби «КоропФест-2012». І хоч тривало воно недовго, та все ж залишилося в пам’яті місцевих жителів і гостей з усієї України.
За словами члена партії «Батьківщина» Михайла Апостола, святковий настрій коропчан супроводжували виступи художніх колективів області, спортивні змагання (зокрема відбувся футбольний матч між ветеранами та молоддю Коропця) тощо.
До речі, пан Апостол, будучи меценатом цьогорічного фестивалю, вручив подарунки:
– спортивну форму, вироблену в Італії, місцевій футбольній команді;
– ударну установку Коропецькій державній музичній школі;
– двотомник документів про Йосифа Сліпого, виданого за сприяння народного депутата України Василя Деревляного, місцевій церкві св. Миколая та Коропецькому краєзнавчому музею.
Загалом же, повертаючись до свята, зазначимо, що атрибутом цьогорічного «КоропФесту» стали не менше ста рибних наїдків із коропа. Це – різноманітні січеники, товченики, вареники, рулети, короп запечений, фарширований горіхами і чорносливом, тушений із овочами, смажений, вуджений, маринований і навіть квашений.
З усіх кулінарних шедеврів коропецькі господині створили коропа-гіганта. Його, разом із іншими стравами, виставили на один величезний щит – спочатку на огляд, потім на дегустацію.
Частину коропів увечері реалізували на аукціоні. Вилучені кошти підуть на потреби громади.
Ще однією родзинкою фестивалю стало приготування коропа за рецептом графа Бадені, на подвір’ї колишнього маєтку якого й відбувалося дійство.
Варто нагадати, що «КоропФест» разом із фестивалем «Борщ-Їв» увійшов до десятки кращих кулінарних фестивалів України.