30 серпня на сумнозвісному сайті «За збручем» прочитав, що я начебто порушую пакт опозиції із партією «УДАР» про ненапад. Більше того, мої опоненти (бо немає сумніву, що стаття замовна в стилі кращих традицій «чорного піару») перекинулися зі звинуваченнями на моїх однодумців. І я розумію, чому – кандидата Максимова немає в чому звинуватити!
Хотів написати у коментарі до тієї публікації свою позицію, однак адміністрація «ЗЗ» не пропустила його. Хоча у коментарі не було ні образ, ні лайки, ні наклепу. Я просто хочу повідомити тернополянам правду. На початку серпня, коли і «УДАР», і «Свобода» визначилися зі своїми кандидатами на мажоритарному округу Тернополя, я зустрівся із Кайдою за його ініціативою. Він запитав мене: «Як будемо працювати на окрузі?» І я, чесно дивлячись йому у вічі, відповів: «Я буду критикувати Вас і як голову обласної ради, і як кандидата, бо для цього є багато вагомих причин». Я дав Кайді слово офіцера, що ніколи не зачеплю ні його особисте життя, ні його минуле, не вдаватимуся до брудних технологій. А під кожною критикою на його адресу ставитиму свій підпис – що і роблю. Моя критика спрямована виключно на його роботу на посаді голови облради і політика, котрий збирається представляти наше місто у парламенті. Хто читав мої публікації на цю тему, той відзначив: там немає ні слова неправди, жодної образи чи наклепу. Навпаки, я поставив Кайді ряд запитань щодо його роботи. Не як опонент, а як тернополянин. Ці ж запитання йому сьогодні готові поставити усі жителі міста. Чесно кажучи, сподівався почути таку ж конструктивну відповідь. А натомість і мене, і моїх однодумців почали поливати брудом. То хто із нас чинить неправильно чи порушує свої домовленості: я, котрий чесно попередив опонента про свої дії, чи Кайда, котрий за четвертий рік при владі навіть не виконав свої передвиборчі обіцянки? Чи «Свобода» у нас вже має статус недоторканої і критикувати її роботу
заборонено?
Я хочу звернутися до усіх журналістів, керівників місцевих мас-медіа, які позиціонують себе як незалежні. Будьте справді незалежними! Не продавайтеся за мізерні копійки і не псуйте свою репутацію. Бо я, проживши нелегке життя, точно знаю: репутація – це найцінніше, що є в людини, а особливо у таких сферах діяльності як політика та журналістика. І 28 жовтня життя не закінчиться. Ми і надалі повинні відкрито дивитися людям в очі.