Учора з видавництва передали два примірники «Теплих історій до кави» – терміново (ще теплі з друку, наче пиріжки), бо сьогодні знімальна група з телеканалу буде робити про нас з «Історіями» сюжет. Я саме провела лекцію своїм зворушливим і милющим першокурсникам, їхала в центр, теревенила з коханим чоловіком телефоном і наче нічого особливого й не відчувала – або ж просто не могла повірити. Але коли взяла до рук книжку – вдвічі товстішу, ніж я думала, з прекрасним акварельно-коричневим кольором літер і фотографій всередині – ледь не розплакалася від щастя. Ішла містом, як котрась із Віриних фей, пританцьовуючи, наспівуючи й сміючись сама до себе. Я не випускала книжку з рук цілу дорогу й замацала її, як тільки можна було. А оскільки моя основна мова любові – дотик, то це був певний знак того, що вона мені сподобалася. Я пішла в «Козу», закуталася в ґратчастий плед, замовила собі лате, поклала книжку коло себе на столик і дивилася на неї, на красиве скляне горнятко, на місто, яке метушилося поруч, і намагалася трохи втишити емоції. Бо вперше брати до рук свою свіжу книжку – то таки щастя. Та й узагалі,
минулий книжковий рік (рахую від Форуму до Форуму) був ну дуже насиченим. А часто навіть більш книжковим, ніж життєвим – у місяці шалених графіків із Джобсом і Бушем. З іншого боку, рік тому я приїхала на Форум з оберемком мрій – а цьогорічного Форуму, дасть Бог, побачу матеріальне їх втілення.
На Форумі буде три презентації, у яких я братиму участь як «людина з мікрофоном», час і місце проведення – внизу на рекламці, а ще, у рамках Translit-у, 14-го вересня, об 11:00-11:45 відбудеться зустріч із перекладачами. «Про переклади мемуарної та біографічної прози розповідають Надія Гербіш та Олександр Красюк. Кав’ярня-галерея «Штука», вул. Котлярська, 8». Буду рада бачити зацікавлених там також.
У Тернополі також відбудеться декілька презентацій. Поки скажу лише про найпершу, для «Теплих історій до кави» – вона буде в книгарні «Є», у четвер, 20-го вересня о 18.30. Обіцяють приємні сюрпризи ;-).
У Києві також планується декілька презентацій, уже, напевне, на жовтень – точних дат поки не знаю, але напишу одразу, як тільки дізнаюся.
Дякую дуже усім, хто підтримував мене й впродовж цього року, і підтримує в ці дні. Бо навіть щастя, знаєте, може стати занадто важкою ношею, якщо немає з ким нею поділитися :-).
