У старовинних Підгайцях вміють вшановувати ветеранів місцевої футбольної команди «Нива». Ось і цього року на честь 55-річного ювілею футболістів цієї команди Петра Калиняка та Михайла Прими був організований товариський матч у якому зійшлися ветерани підгаєцької «Ниви» та козівського «Старту». Багато футбольних вболіва
льників зі стажем пам’ятають гру Калиняка та Прими, які власне стояли біля виток команди «Нива», яка тоді представляла містечко Підгайці, і котру згодом було переведено до Бережан, а потім і до Тернополя. Один з двох ювілярів, а саме Петро Калиняк, котрий власне з року в рік влаштовує схожі матчі колегам по ветеранській команді «Нива», незважаючи на свій поважний вік, вийшов на поле і в даному матчі та продемонстрував, що є ще порох в порохівницях (навіть зумів відзначитися одним забитим голом). Натомість другий – в телефонному режимі привітав присутніх на підгаєцькому стадіоні глядачів, бо в силу певних обставин не зміг прибути до Підгаєць, натомість привітав земляків в телефонному режимі. До почату матчу вболівальників чекала концертна програма, вітальні слова гостей дійства, а далі був його величність матч. Глядачі того вечора змогли повернутися майже на 35 років назад. Зокрема, побачили в грі кумирів молодості – Володимира Садковського (воротар), Романа Мацюпу, Анатолія Венгриновича, Володимира Васечка, Михайла Штая, Ярослава Костіва, Ярослава Чечеля, Петра Червіня, Петра Адамовича та ювіляра Петра Калиняка. Власне ветерани «Ниви» і відкрили рахунок у матчу (першим відзначився «молодий» Ігор Тригуба, котрий теж грав за «Ниву», але вже значно пізніше), однак гості не збиралися здаватися на милість зіркам підгаєцького футболу і не лише зрівняли рахунок у матчі, а й вийшли вперед (голами відзначився Віктори – Стець та Радь). Однак, як це часто буває в таких виставкових матчах, все завершилося внічию. На останній хвилині гри арбітр національної категорії Михайло Намака з Тернполя за грубу гру проти Калиняка призначає пенальті і сам ювіляр (а як же могло бути інакше!) встановлює остаточний рахунок матчу – 2:2.