П’ятницький козацький цвинтар у Кременці входить до переліку історичних пам’яток України національного значення. На ньому поховані козаки загону Максима Кривоноса, що загинули під час переможного штурму Кременецького замку у далекому 1648-му. Cьогодні це місце вважається найбільшим і чи не найкраще збереженим суцільним масовим похованням козаків в Україні. До того ж, лише тут можна побачити відразу кілька оригінальних могильних плит у вигляді хреста чи бандури, які свідчать про поховання під ними військових священиків-духівників та бандуристів, які супроводжували в ті часи козацькі загони. Воно однозначно є безцінною історичною пам’яткою і святинею нашого краю. Тому незрозуміло і дуже прикро, що впродовж останніх років П’ятницькій козацький цвинтар, на якому є камінь з голосним написом «Пантеон українських героїв», стояв закинутий, занехаяний, засмічений, зарослий бур’янами і чагарниками. За ініціативою кандидата у народні депутати по 164-му виборчому округу Тернопільщини Віталія Ломаковича активісти Кременецької районної організації партії «УДАР» вирішили покласти край такому святотатству і несправедливості. Відтак організували й провели там народну толоку.
Разом з представниками кременецької молоді активісти «УДАРу» зібрали на козацькому цвинтарі сміття, викосили траву, пообрізали гілля, підремонтували сходи і доріжку до меморіальної стели, почистили могильні плити, оновили дерев»яний хрест і підбілили кам’яні хрести поряд. Відтак сьогодні історична пам»ятка має зовсім інший вигляд, тож уже не буде соромно за нього перед туристами з інших регіонів України та закордону. Учасники ж толоки в один голос казали, що отримали велике задоволення від долучення до такої благородної справи. І що ті, хто її організував, справжні молодці і справжні – на ділі, а не на словах – патріоти свого краю. Разом з усіма працював на народній толоці і Віталій Ломакович, чий рід походить саме з Кременця, тому до цих місць у нього особливе ставлення і почуття.
– За останні кілька місяців, – каже він, – ми провели з активістами «УДАРу» більше десяти толок в райцентрах і селах області. – Однак ця була справді особливою, адже не передати словами тих відчуттів, які охоплюють, коли торкаєшся цих старих хрестів, овіяних бойовою козацькою славою. Мав за честь, як і всі «ударівці», прилучитися до впорядкування місця спочинку справжніх українських героїв. Разом з тим дуже соромно що на 21-й річниці української незалежності історична пам’ятка національного значення перебувала у такому занедбаному стані. Втім, як і багато інших наших пам’яток історії і культури. Це свідчить, що в нашій державі явно щось не гаразд із ставленням до них, і у цій сфері потрібні серйозні зміни.
Надія Віренко