Першочерговим завданням, яке ставить перед обласними управліннями лісового та мисливського господарства Держлісагентство України, є виконання програми з будівництва лісових доріг. Розвиток лісової інфраструктури дає змогу лісівникам своєчасно і вправно виконувати всі лісогосподарські роботи. Крім того, носить соціальну складову, окрім виробничої, адже полегшує життя мешканцям навколишніх сіл. 
Ми неодноразово наголошували на тому, що лісові дороги сполучаючи населені пункти, скорочують шлях до головних доріг обласного чи районних центрів у кілька разів, а отже чи не на першому місці побудови лісових доріг є їх соціальна складова. Такі дві дороги лісівники відкрили на початку жовтня у Збаразькому й Мшанецькому лісництвах Тернопільського лісгоспу.
А уже через місяць – 6 та 7 листопада ц.р. – на лісовій карті Тернопільщини з’явилися іще три лісові дороги з твердим покриттям.
Завершили трирічну роботу
У Білецькому лісництві Чортківського лісгоспу завершилося будівництво п’ятикілометрового лісового полотна, будівництво якого розпочато ще у 2009 році. Цьогоріч чортківчани побудували іще 2 кілометри лісової дороги з твердим покриттям. Комісія, яка приймала новозбудовану ділянку лісової дороги, загалом дала позитивну оцінку проробленій роботі. Дана дорога сполучає села Біле, Бичківці, Скородинці й Білий Потік і є не лише виробничою, а й соціальною.
Під’їзд до лісової дороги – власним коштом
У Суразькому лісництві ДП «Кременецьке лісове господарство» нова лісова дорога протяжністю 2 кілометри є також соціально-виробничого призначення на перспективу і з’єднуватиме, за словами головного інженера Кременецького лісгоспу Олександра Войтовича, село Кутянка, яке знаходиться у передмісті Шумська з Андрушівкою Шумського району. Саме з п’ятнадцяти до п’яти (загальна протяжність лісової дороги – 5 кілометрів – авт.) скоротиться шлях від одного до іншого села.
Лісова дорога, яка починається у 139 кварталі Суразького лісництва, експлуатується уже два місяці. На будівництво пішло більше 3 тисяч тонн гірської маси. Олександр Петрович наголосив на тому, що лісництву вдалося значно зекономити кошти під час будівництва дороги. Адже за радянських часів неподалік була розробка кам’яних кар’єрів, тож залишилося багато відходів горної маси з камінцями. Якщо кошторисна вартість дороги становила 98 тисяч гривень, то фактично витрачено 88 тисяч гривень. Більшість витрат є транспортні. Будівництво дороги проводила філія Шумського автодору.
На наступний рік лісівники запланували добудувати до існуючих двох ще три кілометри лісової дороги. Таким чином об’єднають добротною лісовою дорогою з твердим покриттям два села – Андрушівку й Кутянки. До речі, незважаючи на два дні дощової погоди, лісовою дорогою ми пройшли без перешкод, а це означає, що при її будівництві лісівники разом зі шляховиками дотрималися всіх стандартів. Дорога побудована з кюветами, в який вода стікає з лісової дороги, залишаючи її сухою.
До речі, під’їзд до лісової дороги також зроблено за власний кошт лісового підприємства. За словами лісничого Суразького лісництва Степана Ладана, якщо немає нормального під’їзду до лісової дороги, то витрати на будівництво лісової дороги не є виправданими. Тож можна лише привітати такі старання працівників Кременецького лісгоспу й Суразького лісництва, які дійсно дбають не лише про лісову інфраструктуру, а й про шумчан.
Почали з нуля
Працівникам Бережанського лісництва держпідприємства «Бережанське лісомисливське господарство» потрібно віддати належне, адже будівництво лісового шляху почали буквально з нуля, вибравши ділянку на околиці Бережан у селі Лісники для будівництва майбутньої лісової дороги з виробничою метою. Минулоріч було зведено 1,3 кілометра лісополотна. 2012 року будівництво продовжили і побудували ще 2 кілометри. Навіть сам лісничий Бережанського лісництва Леон Наконечний у день здачі лісового полотна в експлуатацію, сказав, що не вірив, що виконає завдання вчасно і задавав собі запитання, чи під силу йому буде зробити незмірну ділянку робіт. Адже будівництво було складним і через велику вологість грунту – шлях проходив місцями, де були ділянки з вільхою, яка стримує в грунті багато вологи. Крім того, деякими ділянками майбутня дорога проходила по горбогір’ї, що також викликало складнощі. Проте, споглядаючи на пророблену роботу, яка дала позитивний результат, Леон Володимирович із теплотою згадує всіх тих, хто доклався до будівництва лісополотна і зробив усе, аби дорога була збудована вчасно і якісно.
Велику роль відіграла й чітка організація всіх будівничих робіт директором Бережанського лісомисливського господарства Олександром Левчуком. От, наприклад, грейдер, за словами Олександра Петровича, замовляли аж із Рогатина, адже у Бережанах вільної техніки не було, тож довелося звернутися за допомогою аж у сусідню область.
Лісове полотно в першу чергу є виробничим, бо проходить до ділянок, які відведені під заготівлю одинадцяти тисяч кубометрів деревини, які заплановано на наступні роки. Крім того, лісівники зможуть доглядати за лісовими культурами, проводити різноманітні профілактично-оздоровчі, охоронні та протипожежні заходи. Директор ДП «Бережанське лісомисливське господарство» Олександр Левчук відзначив, що лісову дорогу зводили власними зусиллями, технікою та матеріалами.
Тож, як кажуть моряки, «великому кораблеві – велике плавання». Перефразовуючи цей вислів можна сказати: нехай ця лісова дорога приносить користь і лісівникам, і мешканцям села Лісники, які за словами Леона Володимировича, також сподобали собі цю дорогу, незважаючи на те, що вона поки що не є соціальною. Наголошу на словосполученні «поки що», адже до Надорожнова від кінця лісової дороги рукою подати.
До речі, на початку ділянки новозбудованого двокілометрового лісового полотна йде розгалуження. У планах бережанських лісівників на наступний рік є побудова ще одного складного шляху, який тягнеться в лівий бік від новозбудованої дороги аж до села Куряни. У планах працівників Бережанського лісництва на наступний рік зробити ще одну добротне лісополотно, яке буде й соціальним, і виробничим.
Резюмуючи все наведене вище можна лише привітати такі старання лісівників Тернопільщини. Адже будуючи дороги лісівники не лише дбають про лісові багатства нашого краю, а й про краян.
А ще додам, нехай можновладці всіх рівнів влади хоча б інколи звертають увагу на лісівничі проблеми, спрямовуючи з місцевих бюджетів хоча б якусь копійку на розвиток лісового господарства, адже будуючи лісові дороги соціального призначення, лісівники піднімають імідж не лише лісовій галузі Тернопільщини, а й загалом усієї області.
Прес-служба Тернопільського облуправління ЛМГ