Ланівчани давно, чи не першими в області, почали відчувати кроки великих реформ. З карти району одні за одними почали зникати підприємства, організації.
Люди бідкалися, обурювалися, але особливої уваги на їх тривоги ніхто не звертав. Не стало у Ланівцях військкомату – помандрували мої земляки у Збараж, пошту “кинули” спочатку на Шумськ, потім на Кременець, і знову ланівчан ніхто не почув. Тепер уже й газові проблеми вирішувати мусимо у Шумську, а податкова служба стала “збаразькою”.

І ось на черзі санепідстанція – дійшли лжереформи вже й сюди.

На зборах трудового колективу з участю обласного керівництва мали обговорювати питання ліквідації чи реорганізації санстанції. Правду кажучи, не обговорювати, бо ні в області, ні в районі нічого не вирішують – уже все вирішено у Києві. Як розказала лікар-епідеміолог Марія Борейко, вже є постанова Кабміну за відповідним номером про затвердження граничної чисельності працюючих у галузі. Відповідно до цього документа у санепідслужбі України має залишитися 29942 людини. Виходячи з цієї кількості, згідно з чисельністю населення у регіонах і розраховують кількість служб. Тобто, все впирається у кількість населення. В області у санепідемілогічній галузі мають залишитися 660 чоловік.

“Враховуючи чисельність вашого району”… – цей вислів багато разів звучав з уст обласного керівництва.

“Благаємо вас, допоможіть хоч найбільш потрібний підрозділ залишити в Ланівцях, хоч би невеликий філіал санстанції”, – просить колектив.

“Скільки у район завезено бракованої продукції, а, не дай Бог, якої епідемії, – ми ж кинуті напризволяще, – висловила тривогу голова профкому Алла Беньковська.

Люди згадали Грузію, де все знищили, наламали дров, а тепер вирішують проблеми, запрошуючи спеціалістів санепідслужб допомогти їм. Звісно, Україна – не Грузія, але від бід і епідемій не застрахована.

Та й врешті санітарно-епідеміологічна служба району будувалася десятиліттями, досягнувши певного статусу, надбавши відповідну базу, створивши власне “обличчя”. І нині за одним розчерком пера все знищити, зруйнувати? Людям важко з цим змиритися. А керівники нічого змінити не можуть, вони виконавці. Їм не байдужа доля тих людей з сім’ями, маленькими дітьми, котрі постраждають від “реформ”, але що вдієш? У столиці вирішили для “блага” людей.

– Наближається подібна ситуація і з районною лікарнею, – сказала Марія Борейко. – На зборах в області прозвучало, що такої, як Лановецька центральна районна лікарня, не буде, хто захоче лікуватися, поїде у Кременець, а хто не зможе – знайде вихід. Сьогодні травматологія переповнена хворими, не кожен з них захоче, і не кожен має можливість їхати в Кременець.

І тут місцеві чиновники не мали що сказати. Вони підтримують людей, але не все від них залежить.

На фоні усіх цих невеселих подій жорстоко і по-блюзнірськи ницо звучать обіцянки учасників передвиборчих перегонів та запевнення політиків про благодать, яка ось-ось накриє Україну.

http://lanivtsi-hata.at.ua

Напишіть відгук