На скриньку тернопільської інтернет-газети “Про все” надійшла емоційна замітка від нашого краянина. Пропонумо вашій увазі. сподіваємось, правоохоронці відреагують.
Людей, котрі просять милостині на вулицях Тернополя – безліч. І це, звісно, далеко не новина. Проте як вони це роблять, з яким нахабством, байдужістю та впевненості у безкарності – досі вражає.
Приміром, на вказаному фото – дівчина, яка навпроти “GrandБазару” стоїть навколішки, прохаючи у перехожих допомоги (грошей) нібито для свого брата, котрий захворів й потребує дороговартісних ліків.
Все б ще нічого, оскільки серед більшості авантюристів-“попрошайок” є й мізерний відсоток людей, які з відчаю вдаються до подібної справи, направду потребуючи фінансової чи медичної підтримки… Проте не у цьому випадку.
Через кількасот метрів від місцини, де “працює” згадана дівчина – аналогічна картина. Ще одна панянка молить помочі для брата. У руках, аби справити ефект на потенційного купюродавця, тримає роздруківку із кольоровою фотокарткою хлопчика та його діагнозом.
Що важливо – манера звертатися до перехожих, стійка на колінах та загальна поведінка дівчат – ідентичні. Складається враження, ніби обоє проходили спеціальний нехитрий вишкіл для результативного одержання милостині (що, власне, їм вдалося доволі добре).
Кожна з них чисто одіта, волосся – помите, нігті на руках – доглянуті, у вухах – хороші сережки, а на обличчі – саркастичні усмішки. Не думаю, що помилюся, припустивши, що по сусідству є і третя “сестра”, і четверта.
Чому ними не займуться відповідні служби, запитувати не буду, бо здогадатися, яка буде реакція – не складно…