Відома львівська журналіст Тетяна Вергелес у Фейсбуці зробила цікавий запис про Анатолія ГорчинськогоВипадкове фото – і згадуєш те, що не згадувала років 10-ть. Анатолій Горчинський. “Росте черешня в мами на городі”. Mykhajlo Masliy кинув мені на стіну альбом “Наші”, і там – Горчинський… І пам’ять повернула мене у такий же ( та не такий) грудень 1999 року. Усю країну тоді смикало відключеннями світла. Київ. Я мчу з інтерв’ю з віце-премєром з енергетичних питань Юлією Тимошенко на вокзал, на львівський поїзд. Добігаю. Я в шоці – вокзал у темряві, пропало світло. Мені у голові – злодії, які полюють саме на мій диктофон, де ексклюзивна розмова :). Як у фільмі жахів, але таки знаходжу свій поїзд, свій вагон. У купе – тьма. Сидить якийсь чоловік з чимось великим у чохлі (мабуть, велетенська сокира) і дівчина. Поїзд рушив, зявилось світло, – і я побачила, що в купе Анатолій Горчинський. А те, що сприйняла за інструмент ката, виявилося гітарою… Він повертався з концерту памяті якось свого знаменитого друга. Та я забула – хто це… Ми не спали до ранку. Говорили про все на світі, а значить й про дуже особисте. Цей простий, душевний чоловік брав гітару й ілюстрував якусь чергову життєву історію піснею. А вже під ранок, коли роззнайомилися, поворожив. Сказав: заспіваю вам, Таню, пісню, яка відповідає вашому характеру, вашим потаємним думкам… І знаєте, я була приголомшена, бо він таки потрапив у точку. Яка то була пісня, вже не згадаю. Шкода. Та оцю пропоную всім нам у память про Анатолія Горчинського.
http://www.whatsontv.co.uk/video/youtube/id/IdgZ88y3ygk
http://www.whatsontv.co.uk/