1 липня 2011 року набув чинності Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», який визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Даний Закон дає визначення терміну «корупція», під яким розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Корупційним правопорушенням вважається умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, за яке Законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.
До суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення відносяться:
• особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, державні службовці, судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби);
• особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (посадові особи юридичних осіб публічного права, особи, які надають публічні послуги, посадові особи іноземних держав, посадові особи міжнародних організацій тощо);
• особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків;
Щодо видів корупції, то їх умовно можна поділити на такі:
—зловживання владою або посадовим становищем, перевищення влади
або посадових повноважень та інші посадові злочини, що вчиняються
для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб;
—розкрадання державного, колективного або приватного майна з використанням посадового становища;
—незаконне одержання матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;
—одержання кредитів, позичок, допомоги, придбання цінних паперів,
нерухомості або іншого майна з використанням пільг чи переваг, не
передбачених законодавством, або на які особа не має права;
—хабарництво;
—здійснення безпосередньо та через посередників або підставних осіб
підприємницької діяльності з використанням влади чи посадових повноважень, а також пов’язаних з ними можливостей;
—сприяння з використанням посадового становища фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності
з метою незаконного одержання за це матеріальних або інших благ,
пільг та інших переваг;
—неправомірне втручання з використанням посадового становища у
діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкоджання виконанню ними своїх повноважень чи домагання прийняття неправомірного рішення;
—використання інформації, одержаної під час виконання посадових
обов’язків, у корисливих чи інших особистих інтересах, необгрунтова¬
на відмова у наданні відповідної інформації, несвоєчасне її надання,
надання недостовірної чи неповної службової інформації;
—надання необґрунтованих переваг фізичним або юридичним особам
шляхом підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень;
—протежування з корисливих або інших особистих інтересів у призначенні на посаду особи, яка за діловими і професійними якостями не має переваг перед іншими кандидатами.
Корупційні діяння можуть бути вчинені також в інших формах, у тому чис¬лі в таких, що потребують додаткового визначення законодавством.
Ознаками корупційних діянь є:
– безпосереднє заподіяння шкоди авторитету чи іншим охоронюваним законом інтересам держави;
– наявність у особи умислу на вчинення дій (бездіяльність), які об’єктивно завдають шкоду охоронюваним законом інтересам держави;
– використання особою свого становища всупереч інтересам держави;
– корислива мета або інша зацікавленість особи;
– незаконне одержання особою благ (матеріальних та нематеріальних), послуг, переваг.
Як зазначалось вище, за вчинення корупційних правопорушень особи, які вчинили корупційні правопорушення, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.
Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Начальник Тернопільського міського управління юстиції Марцинкевич Василь Іванович

1 comment

  1. Богдан

    І що далі? Цікаво як боряться з корупцією на тернопіллі? Але всі чомусь мовчать. Знаєте чому? А тому, що самі являються ланками загальнодержавного корупційного ланцюга., на якому все в державі і тримається. Ось такою є реальність – корупція непереможна, вона стала запорукою успіху та достатку всієї “королівської раті”, а народ став тим грунтом, на якому корупція так щедро буяє, незважаючи на пру року . Тому корупція працює без вихідних, вона й на лікарняне не виходить, не бере відпустку, вона перетворилася у своєрідний вічний двигун, який працює надійно без збоїв і перебоїв. Невже нема ради і так триватиме вічно? Не дай нам Боже такої радості, тому маємо надію, що настануть кращі часи і корупція нарешті буде подолана, а корупціонери отримають по заслугах, повернувши тернополянам все, що було ними не законно, завдяки крупції набуто.

Напишіть відгук