За скільки продають “Нову Тернопільську газету” – невідомо. Працівники редакції підтвердили цю інформацію. Їх офіційно не повідомляли про можливий продаж, але вони в курсі цих перепетій.
-Є така інформація, – з сумом в очах повідомило джерело “ПРО ВСЕ”.
Напевно, до продажу готувались заздалегідь, оскільки не займались зовсім передплатною кампанією. Передплатний тираж – понад 10 тисяч був лише за допомоги тодішнього губернатора Юрія Чижмаря. Один з найуспішніших редакторів Тернопілля Микола Мартинчук чомусь самоусунувся від керівництва в редакції. Фактично на його досвіді, журналістському таланті й трималася газета. Покинувши влітку 2000 року чорно-білу “Тернопільську газету” з тиражем 35 тисяч екземплярів, Мартинчук заснував “Нову Тернопільську газету”, яка стала третьою за тиражем на Тернопільщині. В певних категоріях газета була беззаперечним лідером. Особливо її читали “політично-стурбовані” тернополяни. Проте розвиток інтернет-медіа на Тернопільщині знівелював вплив “паперових” медіа. Тиражі газет невпинно падають. Розуміючи це, а також передвиборчі тенденції, коли янучарці скуповують усі медіаресурси перед президентськими виборами, пан Мартичук може взяти нормальний куш – до 500 тисяч умовних одиниць за бренд, який нічого не вартий без фахівців.У цьому переконався наступний власник “Тернопільської газети”, який за два роки довів тираж видання до плінтусу.
Наші джерела стверджують, що редактор “Нової Тернопільської газети” нібито продає лише свою частку. Інший партнер – дружина пана Миколи – Любов – не продає свою долю бізнесу. Можливо, таким чином “Нова тернопільська газета” залучить солідного інвестора. Інші джерела з редакції стверджують, що голред хоче виїхати за кордон, отримати громадянство у Європейському Союзі на умовах придбання елітної нерухомості.
Як би там не було, головне, щоб не постраждали люди – колектив газети, який творив її 13 років.