Кохана, я пишу тобі востаннє і хочу,щоб ти до цього віднеслась з терпінням і розумінням. Наше життя коротке і зазвичай обривається в найнесподіваніший момент,хоча в даній ситуації цього варто було очікувати. Знаєш,тут на фронті сум за домом доводить до сліз навіть найсильніших. Ми кожного дня бачимо як хтось з наших помирає в нас на руках, так само як хтось зараз бачить мене…
Вчора я помилився. Я прийняв неправильне рішення і це було моїм вирішальним рішенням на фронті… В мене поцілили. Наші лікарі ,звісно, зробили все,що могли,але подарувати більше ніж ще 2 доби життя вони не в змозі…Найбільше жаль,що я змушений помирати тут у той час,коли серце завжди залишалося вдома. Поруч з тобою.
Ти – найкраще,що в мене було в житті і мені нестерпно жаль,що я не зможу бути поряд з тобою,коли ти робитимеш мені найцінніший подарунок у моєму житті – нашого первістка. Мені не вистачило лише декілька тижнів… Проте тішить хоч те,що я встиг продовжити свій рід і можу бути спокійним,бо знаю,що ти виростиш найпрекраснішого хлопчика. Мого сина… І я картаю себе лиш за те,що він ніколи не зможе відчути обійми рідного батька.
Та все ж,в нього будеш ти. Ти виховаєш його не гірше,ніж ми б зробили це вдвох. Звісно, це буде важко,але ти зможеш. Повір,ті,що повернуться живими із фронту,ніколи не залишать тебе без підтримки. Тут – немає зрадників. Тут один за одного життям…
Я все ж щиро надіюсь,що ти ще знайдеш собі хорошого чоловіка. Я не хочу,щоб ти була самотньою до кінця життя. Я хочу,щоб ти зрозуміла,що це не буде твоєю зрадою мені. Я хочу,щоб ти була щаслива… Можливо,тоді нашому сину пощастить вирости у повноцінній сім*ї. Але як би воно не було, маю до тебе останнє прохання.
Передай ,будь ласка, цей лист йому у повноліття. Люблю тебе. Єдину.
«Синку, пробач мені за те,що мене не було поряд тоді,коли ти так цього потребував. Коли потребував справжньої батьківської чоловічої підтримки. Проте я вірю,що ти виріс сильною і хорошою людиною. Твоя б мама не дозволила статися протилежному.
Тепер ,коли тобі вже вісімнадцять ти маєш розуміти, що мусиш постійно допомагати мамі і бути поруч з нею. Вона багато чого пережила і якщо ти коли-небудь відвернешся від неї – вона цього не витримає. Вона насправді не заслуговує цього. Звісно,тоді це буде ще й моя вина,проте…
У тебе зараз починається доросле життя. Ти маєш розуміти,що починається воно не в клубах , не в ліжку з дівчатами і не в крутих машинах…Воно починається з розуміння того,що ти мусиш бути справжнім чоловіком. Тоді усе вищезгадане буде у тебе рікою,проте ти розумітимеш,що тобі цього непотрібно. Це надто дешево,а твоє життя коштувало набагато дорожче.
Звісно,тобі буде нелегко. Ти бачитимеш як твоїм ровесникам батьки даруватимуть найкращі машини, будинки , можливості… Ти ж до цього всього маєш дійти сам,проте в тебе вистачить сили тому,що ти – мій син.
Після того як ти отримаєш вищу освіту,то зрозумієш,що вона мало навчила тебе жити. В університетах можуть навчити лише виживати. Проте якщо ти будеш якісним спеціалістом у своїй галузі,то роботу знайдеш завжди. Але тобі потрібно не аби-що,а така робота,якою ти зможеш утримувати маму і свою майбутню сім*ю,тому думай.
Знаєш, твоя мама – найпрекрасніше створіння,яке я коли-небудь зустрічав. Ніколи в житті я не шкодував про свій вибір,а лише дякував Богу,що вона вибрала мене. Шукав я її дуже довго…
Ти будеш гідним хлопцем і навколо тебе завжди будуть обвиватись (я не можу в даному випадку сказати дівчата) особи жіночої статі. Проте я вірю ,що ти на це не поведешся. Свою майбутню дружину вперше ти можеш побачити лише на декілька секунд,проте її граційний силует знову і знову крутитиметься у твоїй пам*яті. І з того часу для тебе більше не існуватиме інших дівчат. І ти ніколи не засумніваєшся,що саме від неї захочеш дітей.
Проте не чекай зустрічі з нею рано. Це буде не найкращий варіант. Хоча для таких речей і не вибирають часу.
Перед тим як створювати сім*ю – ти мусиш мати змогу її утримувати так,щоб твоя дружина могла не працювати; так,щоб твої діти нічого не потребували; так,щоб твоя мама не переживала за свою маленьку пенсію.
Коли ти досягнеш цього,тоді й відчуєш те щастя,якого так довго шукав. Не втрать його.
Не зраджуй їй. Якщо вона істинно твій вибір,то вона – найкраща і зраджувати їй буде просто по-дурному.
Не заставляй її плакати. Вона подарує щастя тобі, зроби ж для неї те саме!
Ти мусиш бути опорою. Строгим,але справедливим, мужнім і чесним, і лише для неї – коханим і ніжним. Єдиним. Для єдиної.
Наразі це все,що я хотів тобі сказати. Оскільки якщо ти дійдеш до цього,то як діяти далі ти вже знатимеш сам без моїх порад.
Проте зараз я прошу тебе прислухатись до мене. Я ж бажаю тобі лише всього найкращого.
З Днем Нового Народження, синку!»
Навіки ваш люблячий чоловік і тато.